# 2 17-23 Переглянути повний текст статті

УДК 330.341.1:631.14

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-4-2

Рябенко Володимир Володимирович,
к.е.н., доцент кафедри економіки і права
Навчально-наукового інституту економіки і управління,
Національний університет харчових технологій
https://orcid.org/0000-0003-1091-4992
Балан Олександр Дмитрович,
к.е.н., доцент кафедри економіки,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
https://orcid.org/0009-0008-7082-7157
Полішко Ярослав Анатолійович,
аспірант кафедри економіки і права,
Навчально-наукового інституту економіки і управління,
Національний університет харчових технологій
https://orcid.org/0009-0003-1464-6179

JEL classification: L66; Q18

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей виробничого потенціалу підприємств харчової промисловості, оцінці їх сучасного стану та напрямів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу в умовах воєнного стану. Методика дослідження передбачала використання існуючих сучасних наукових та емпіричних досягнень та рекомендацій щодо особливостей формування виробничого потенціалу підприємств харчової промисловості. Офіційні статистичні дані використано для аналізу розмірів та масштабів виробництва, ефективності використання трудових ресурсів, обсягів капітальних інвестицій. Часовий діапазон охоплював 2021–-2023 рр. Показники, що характеризують ефективність функціонування підприємств включають обсяг виробленої та реалізованої продукції, значення яких зросло на 15,5% та 20,6% відповідно. Чисельність працівників, зайнятих на виробництві продукції, мала тенденцію до скорочення (-6,8%). Головними проблемами, що супроводжували підприємства харчової сфери внаслідок бойових дій, стали: втрати зв’язків з постачальниками; відсутність стабільних напрямків збуту виробленої продукції; скорочення чисельності персоналу через мобілізацію частини працівників; скорочення чисельності персоналу через виїзд за кордон; нестабільність кредитно-фінансової сфери (високі процентні ставки на кредити, нестабільність національної грошової одиниці); відсутність чи нестабільність постачання сировини та матеріалів, у т.ч. газу, електроенергії, води; окупація територій, де функціонують підприємства. Не дивлячись на негаразди, підприємства харчової промисловості не тільки відновили довоєнний рівень капітальних інвестицій, а й перевищили його на 4,3%. Для підвищення виробничого потенціалу необхідно державі сфокусувати зусилля на таких напрямах: фінансово-кредитне та податкове стимулювання, інфраструктурне забезпечення. Вже запроваджені та діють такі програми щодо підтримки підприємств, що постраждали від воєнних дій: кредити на обігові цілі під 1% річних; зростання надання державних гарантій до 80%; підвищення ліміту за програмою «5–7–9%» до 150 млн грн; укладання міжнародних торгових договорів для експорту виробленої продукції; зменшення залежності від імпортної сировини; квотування ввозу продукції, що має більш високі конкурентні позиції (порівняно з вітчизняними видами продукції); зменшення бюрократії; направлення працівників на перекваліфікацію та навчання; стимулювання інновацій тощо.

Ключові слова: виробничий потенціал, ресурси, розміри та масштаби діяльності, підприємства харчової промисловості.

Література

  1. Київська Школа Економіки. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на початок 2024 року. 2024. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf.
  2. Сарай Н.І. Виробничий потенціал підприємства: сутність та особливості діагностики. Інновацій на економіка. 2012. № 12. С. 100-103.
  3. Левченко Ю.Г., Чередниченко О.А. Управління виробничим потенціалом підприємств харчової промисловості. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2010. № 35. С. 128-133. URL: https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/10311.
  4. Меліх Т.Г. Методологічний базис оцінки виробничого потенціалу харчових підприємств. Причорноморські економічні студії. 2016. Випуск 12(2). С. 6-13. URL: http://bses.in.ua/journals/2016/12-2_2016/3.pdf.
  5. Михайленко Г.А. Характеристика ресурсної складової виробничого потенціалу галузей харчової промисловості. Продовольчі ресурси. 2021. № 3(05). С. 166-172. URL: https://iprjournal.kyiv.ua/index.php/pr/article/view/388.
  6. Мохонько Г., Клименко К. Стан розвитку інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості в Україні. Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: І Міжнародна науково-практична конференція 2020. URL: https://confmanagement-proc.kpi.ua/article/view/201235.
  7. Левченко Ю.Г., Рябенко В.В., Мельниченко О.В. Ефективність використання інноваційного потенціалу підприємств харчової промисловості. Актуальні проблеми інноваційної економіки та права. 2024. № 4. С. 20-25.
  8. Ніценко В.С., Данько Ю.І. Розвиток виробництва молока в Україні та економічна стійкість молокопродуктового підкомплексу. Український журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 4. С. 8-15.
  9. Ніценко В.С. Шляхи забезпечення сталого розвитку виробництва молока в Україні. Український журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 3. С. 106-113. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-12
  10. Ніценко В.С. Розвиток молочного скотарства в умовах інтеграції. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. 2013. Випуск 1 (6). Том 1. С. 199-208.
  11. Ніценко В.С. Проблеми та напрями оптимізації витрат виробництва свинини. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: «Економічні науки». 2019. Випуск 202. С. 198-209.
  12. Мартиненко В.П., Усатюк В.В. Адаптація зарубіжного досвіду щодо оцінки виробничого потенціалу підприємства. Підприємництво та інновації. 2017. Випуск 3. С. 43-48.
  13. Дзюбинська Х.М., Шашина М.В. Оцінювання ефективності управління виробничим потенціалом підприємства за його складовими. Економічні студії. 2018. № 4 (22). С. 29-33.
  14. Губіна В.В. Механізми підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості: монографія. Харків: Панов, 2015. 204 с.
  15. Красноруцький О.О., Ніценко В.С., Захарченко О.В. Оптимізація формування та використання економічного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах: монографія. Харків: ТОВ «Лерадрук», 2013. 211 с.
  16. Шаповалова Н.П., Ніценко В.С., Фоменко А.О. Шляхи підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на ПАТ «Карлсберг Україна». Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія «Економічні науки». 2017. № 1. С. 109-121.
  17. Центр ресурсоефективного та чистого виробництва. Діяльність вітчизняних підприємств під час війни в Україні: дослідження реального стану та потреб. Київ: Центр ресурсоефективного та чистого виробництва, 2022. 23 с.
  18. Український союз промисловців і підприємців. Огляд впливу війни на промисловість України та прогноз перспектив в економіці. 2022. URL: https://uspp.ua/news/actual/2018/ohliad-vplyvu-viiny-na-promyslovist-ukrainy-ta-prohnoz-perspektyv-v-ekonomitsi.
  19. Державний комітет статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua.
  20. Кравченко І.Й. Статистичний аналіз інвестицій в харчову промисловість України та механізми їх стимулювання за умов сучасної продовольчої кризи. Економіка та держава. 2022. № 5. С. 115-120. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2022.5.115.
  21. Міністерство аграрної політики та продовольства України. Через війну аграрії зазнали значних втрат і потребують підтримки. Мінагрополітики має бути модератором і допомагати їм Тарас Висоцький. 2023. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/cherez-viinu-ahrarii-zaznaly-znachnykh-vtrat-i-potrebuiut-pidtrymky-minahropolityky-maie-buty-moderatorom-i-dopomahaty-im-taras-vysotskyi.
  22. Таршин І. Переробна промисловість: коли час інвестувати? Економічна правда. 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/10/9/705232/.

Статтю було отримано 15.10.2024