УДК 528.2

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2025-1-2

Лук’янченко Юрій Олександрович,
кандидат технічних наук, старший викладач кафедри економічної експертизи та землевпорядкування,
Західноукраїнський національний університет
https://orcid.org/0009-0005-9203-4316
Лопушанський Олександр Миколайович,
кандидат технічних наук, доцент кафедри економічної експертизи та землевпорядкування,
Західноукраїнський національний університет
https://orcid.org/0009-0000-9363-2979
Гуменний Михайло Іванович,
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економічної експертизи та землевпорядкування,
Західноукраїнський національний університет
https://orcid.org/0000-0002-6704-9656
Музика Наталія Миронівна,
кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної експертизи та землевпорядкування, Західноукраїнський національний університет
https://orcid.org/ 0000-0002-6019-7795
Тартачинська Зоряна Романівна,
кандидат технічних наук, доцент кафедри економічної експертизи та землевпорядкування,
Західноукраїнський національний університет
https://orcid.org/0000-0002-5704-6128

Технології сьогодення розвиваються швидкими темпами і з кожним разом потребують все більш точних засобів координатного вимірювання. Таким чином, моніторинг положення дамб, атомних електростанцій, хмарочосів та інших прецизійних споруд потребує визначення координат на міліметровому рівні, а у деяких випадках і точніше. Однією з основних технологій, яка забезпечує високоточні вимірювання, є GNSS (Global Navigation Satellite Systems). Зазвичай ефемериди супутників визначаються в небесній системі, а координати точок, отримані в результаті GNSS вимірювань, визначаються в земній системі, зафіксованій у тілі Землі. Таким чином необхідно враховувати зв’язок небесної та земної системи координат. Важливою складовою такого зв’язку (разом із прецесією та нутацією) є явище руху полюсів Землі. Це явище, яке описує зміну положення осі обертання Землі в тілі самої планети, в той час як явища прецесії та нутації характеризують рух осі обертання Землі в просторі. В статті проведено аналіз часових серій руху полюсів. Обчислено тренд руху координат та руху полюсів. Визначено напрям усередненого руху осі обертання Землі в її тілі. Також встановлено середній період обертання осі та сферичний радіус такого обертання протягом останніх десятиліть. Побудовано відповідні графіки та проілюстровано отримані результати. Метою статті є обчислення параметрів руху полюсів за останні три десятиліття та оформлення отриманих результатів у вигляді наглядних ілюстрацій. Така інформація може бути використана дослідниками із суміжних галузей як вхідні дані для їхніх досліджень.

Ключові слова: рух полюсів Землі, GNSS, аналіз часових серій.

Література

  1. Chao B. F. Autorregresive harmonic analysis of the Earth’s polar motion using homogeneous international latitude service data // J. Geophys. Res. 1983.№ 88. P. 10299-10307.
  2. Dickman S. R. Tectonic and cryospheric excitation of the chandler wooble and a brief review of the secular motion of the Earth’s rotation pole // ASP Conf. Ser. 2000.№ 208. P. 411-435. (IAU Colloquium 178: Polar Motion Historical and Scientific Problems).
  3. Gold T. Instability of the Earth’s axis of rotation. Nature, 1955. №. 175: Р. 526–529.
  4. International Earth Rotation and Reference Systems Service (IERS). URL: https://www.iers.org/IERS/EN/Home/ home_node.html.
  5. Lambeck K. The Earth’s Variable Rotation: Geophysical Causes and Consequences. Cambridge University Press. 1980
  6. Winska Нydrological excitations of polar motion derived from different variables of f goals − g2 climate model. Artificial Satellites, 2016. vol. 51,№ 4.
  7. Ricard Y., Spada G., Sabadini R. Polar wandering of a dynamic earth. Geophysical Journal International, 1993. № 113 (2), Р. 284-298.
  8. Sliwi´nska, J.; Nastula, J.; Dobslaw, H.; Dill, R. Evaluating Gravimetric Polar Motion Excitation Estimates from the RL06 GRACE Monthly-Mean Gravity Field Models. Remote Sens. 2020, №12, p. 930.
  9. Steinberger, B., Seidel, M.-L., & Torsvik, T. Limited true polar wander as evidence that Earth’s nonhydrostatic shape is persistently triaxial. Geophysical Research Letters. 2017. № 44, P. 827–834.
  10. Wi´nska, M. A Comparative Study of Interannual Oscillation Models for Determining Geophysical Polar Motion Excitations. Remote Sens. 2022, №14, р. 147.
  11. Анатолій Церклевич, Тарас Бадло, Олександр Заяць, Євгеній Шило, Ольга Шило Моделювання геоїда і руху полюса в геологічному часі. Геодинаміка № (2) 37, С. 45-55.
  12. Лук’янченко Ю. О., Лопушанський О.М., Гуменний М. І., Перович І. Л., Лопушанська М. Р. Теоретичні аспекти аналізу сучасного руху полюсів Землі. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2024.  № 3.
  13. Яцків, Я. С. З історії відкриття руху полюсів Землі. Світогляд. 2024. № 5 (109), С. 32-33.

Статтю було отримано 03.01.2025