УДК: 338.27

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-3-7

Ігор Борисович Скворцов
доктор економічних наук, професор, професор кафедри економіки підприємства та інвестицій Національного університету «Львівська політехніка»
ORCID ID: 0000-0001-6341-5818
Е-mail: i.skvorzov@gmail.com
Лілія Петрівна Гринаш
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економіки та маркетингу Навчально-наукового Інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
ORCID ID: 0000-0002-7595-5544
Е-mail: liliia.p.hrynash@lpnu.ua
Христина Володимирівна Горбова
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри фінансів, обліку і аналізу Навчально-наукового Інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка»
ORCID ID: 0000-0001-7826-5728
Е-mail: hrystyna.v.gorbova@lpnu.ua

JEL classification: C52, O31, O40

 Анотація

Метою статті є розгляд методів моделювання і теоретичного обґрунтування числових значень координат точок окупності та беззбитковості, що утворюються у процесі виробничої діяльності підприємств. Обґрунтовано розбіжності між точками окупності і беззбитковості у виробничій діяльності підприємств. Запропоновано метод моделювання та дослідження економічних явищ і процесів. Методологічною основною цього підходу є два елементи: створення формалізованого економічного категорійного апарату і побудова математичних моделей розвитку економічних процесів. Сутність утворення категорійного апарату така: пропонується три первинні категорії, на підставі яких аксіоматично задаються усі вторинні. Застосування цього категорійного апарату дає змогу вирішити такі основні питання: сформулювати зміст якісним економічним поняттям (категоріям) «запасу» і «потоку»; ввести в економічну практику такого важливого показника, як «економічне прискорення», внаслідок чого виникає можливість обґрунтовано моделювати та досліджувати нелінійні економічні процеси; змінити розуміння багатьох економічних понять – «вартість», «ціна» тощо, оскільки вони перетворюються у категорії, що мають окремі одиниці вимірювання, а тому утворюються показники, які значно відрізняються від традиційних («вартість собівартості», «ціна прибутку» тощо). Але найважливіше те, що вони дають можливість моделювати та досліджувати значущі економічні процеси і показники. Застосування запропонованого категорійного апарату показано на прикладі моделювання та дослідження економічних процесів, що відбуваються на підприємстві при здійсненні операційної діяльності – випуску і реалізації виготовленої продукції. Найважливішим елементом цієї діяльності є обґрунтування точок окупності та беззбитковості, що відповідають заданому технологічному процесу. Недоліком існуючих підходів до обґрунтування даних показників є те, що, описуючи ці процеси із застосуванням традиційних понять, дослідники часто плутають, яку саме точку вони розглядають – окупності чи беззбитковості, оскільки основні показники в отриманих моделях практично однакові – на осі іксів відкладаються «обсяги виробництва», а на осі ігреків – «витрати» і «реалізація». Тому головна відмінність цих точок полягає не в назві елементів дослідження (їх назва в обох випадках однакова), а в їх сутності. У першому випадку, коли визначається точка окупності, ці показники розглядаються у вигляді «запасу», а в другому – при визначенні точки беззбитковості – у вигляді потоків. Це означає, що для недопущення помилок треба чітко розуміти, у якому просторі (запасів чи потоків) треба здійснювати дослідження.

Ключові слова: економічні категорії, запас, потік, економічне прискорення, точка окупності, точка беззбитковості, постійні і змінні витрати, одноразові і поточні витрати.

Список літератури

1. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навчальний посібник. К: ЦУЛ, 2012. 656с.
2. Липсиц И.В. Коммерческое ценообразование: Учебник для вузов. М.: Издательство БЕК, 2011. 368 с.
3. Стратегічний аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. [Головко Т.В., Сагова С. В.]; за ред. д-ра економічних наук, проф. М. В. Кужельного. К.: КНЕУ, 2002. 198с.
4. Москвін С.О. Проектний аналіз. К:  ТОВ «Видавництво Лібра», 2003. 368 с.
5. Коцюба О.С. Оцінювання терміну окупності інвестиційного проєкту в межах нечітко-множинної постановки задачі. Бізнес Інформ. 2020. №10. C.173–179.
6. Прокопенко В.Л. Окупність інвестицій в розподільчі електричні мережі (на прикладі рішень щодо реконфігурації мереж 0,38-10 кВ). Енергетика та електрифікація. 2017. № 10/11. С. 46-53.
7. Шемаєв В.В. Оцінка фінансової ефективності інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Фінанси України. 2014. № 5. С.96-105.
8. Скворцов І.Б. Ефективність інвестиційного процесу: методологія, методи і практика. Львів: Видав. НУ “Львівська політехніка”, 2003. 312 с.
9. Kuchta D. Fuzzy capital budgeting. Fuzzy Sets and Systems. 2000. Vol.111. Issue P. 367–385.
10. Kahraman C., Ruan D., Kacprzyk J., Fedrizzi M. Capital Budgeting Techniques Using Discounted Fuzzy Cash Flows. Soft Computing for Risk Evaluation and Management. Physica-Verlag, 2001. P.375–396.
11. Макарова М.С. Нечеткие методы оценки дисконтированного периода окупаемости. European research. № 3. С. 42–46.
12. Тищук Т.А. Економіко-математичне моделювання процесів управління проектами на основі теорії нечітких множин: дис. … канд. екон. наук : спец.03.02. Донецьк: 2001. 160 с.
13. Карачина Н.П., Вітюк А. В. Методичний простір оцінювання економічної ефективності інвестиційних проектів. Економічний часопис-XXI. № 5/6. С. 92-95.
14. Клепікова О.А., Сільвестрова Ю. С. Моделювання беззбитковості підприємства з урахуванням обмежень. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Випуск 1. Частина 1.
    С. 167-171.

Статтю було отримано 15.06.2021