УДК: 001.82:330.34-048.35

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-4-25

Світлана Михайлівна ЛУТКОВСЬКА
кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи,
євроінтеграції та міжнародної діяльності, доцент кафедри адміністративного менеджменту та альтернативних джерел енергії
Вінницький національний аграрний університет
ORCID ID: 0000-0002-8350-5519

JEL classification: Q57

Анотація

В статті детально розкрито сутність поняття екологічна модернізація, концептуальні положення модернізації системи екологічної безпеки сталого розвитку й структуру системи екологічної модернізації. Розглянуто основні етапи розвитку теорії екологічної модернізації.

Встановлено, що екомодернізація визначає перехід від деекологізованого суспільства, здійснюваний шляхом комплексних реформ, тривалих у часі, до екологізованого. Вона передбачає удосконалення економічних, політичних і соціальних механізмів суспільного розвитку, засвоєння передових для певного історичного періоду індустріальних і інформаційних технологій, економічних форм, супутніх їм соціальних і політичних інститутів. Екологічна модернізація повинна стати загальнонаціональною стратегією, в результаті чого можливо забезпечити мобілізацію й концентрацію наявних ресурсів країни для вирішення відповідних завдань

Перехід на модель сталого розвитку потребує гармонійного поєднання соціально-економічного зростання та екологічної безпеки. Істотну роль у цьому процесі відіграє узгодження застосування техніко-технологічних і організаційно-економічних інновацій у ресурсно-екологічній сфері. Впровадження інноваційних науково-технологічних рішень, розвиток наукоємних виробництв сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності економіки й узгодженню її інтересів з екологічною й соціальною сферами.

З метою розбудови механізму управління екологічною модернізацією соціально-економічного розвитку необхідно встановити її ключові завдання: формування модернізаційного типу еколого-орієнтованої діяльності суспільства; гарантування екологічної безпеки інноваційного оновлення виробництва підприємств; узгодження управлінських дій у системі регіонального розвитку на основі оновлення балансу інтересів між бізнесом, владою й суспільством; розширене відтворення природних ресурсів і факторів на базі оновлених технологій.

Сьогодні екологічна модернізація в Україні не може здійснюватися у великих масштабах через орієнтацію на політику економічного зростання, а не стійкого розвитку.

Визначено пріоритетні завдання модернізації соціально-економічного розвитку з метою управління екологічною модернізацією. Проаналізовано технологічні платформи екологічного розвитку, їх мету, завдання та основні напрями реалізації.

Ключові слова: екологічна модернізація, теорія екологічної модернізації, сталий розвиток, екологічні технології.

Список літератури

1. Buttel, Fredrick H. (2000). Ecological modernization as social theory. «Geoforum». № 31 (1). рр. 57–65.
2. Данилишин Б., Степаненко А., Ральчук О. та ін. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування у 2-х т.: Т1. Природно-техногенна (екологічна) безпека. К.: «Наукова думка», 2008. 392 с.
3. Кулясов И.П. Экологическая модернизация: теория и практика. И.П. Кулясов. СПб.: НИИХ СПб ГУ, 2004. 154 с.
4. Національна парадигма сталого розвитку України: за заг. ред. акад. НАН України, д.т.н., проф., заслуженого діяча науки і техніки України
   Б.Є. Патона. Вид. 2-ге, переробл. і доповн. К. : ДУ ІЕПСР НАНУ, 2016. 72 с.
5. Бужимська К.О. Сутність та складові модернізаційної системи економіки. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. № 2. С. 100–104.
6. Бек У. Общество риска: на пути к другому модерну. М.: Прогрес-Традиция, 2000. 384 с.
7. Хвесик М.А., Степаненко А.В., Обиход Г.О. та ін. Інноваційно-інвестиційна і технологічна безпека трансформації регіональних економічних систем: монографія. за наук. ред. акад. НААН України М.А. Хвесика. ДУ ІЕПСР НАНУ. К. : Наукова думка, 2013. 487 с.
8. Патон Б. Екологічна «ємність» землі не безмежна, і сьогодні небезпека піднялася на весь зріст. «День», 20 квітня 2011 р.
9. Arthur P.J. Mol, David A. Sonnenfeld. Ecological Modernisation Around the World: Perspectives and Critical Debates. Routledge, 2014. 309 р.
10. Степаненко А.В., Обиход Г.О., Омельченко А.А. та ін. Екологічна модернізація в системі природно-техногенної та екологічної безпеки: монографія. Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України». К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2016. 435 с.
11. Kortelainen J. Experience of Ecological Modernization in Forest Industry. Environmental Transformations in the Russian Forest Industry: Key Actors and Local Developments. Joensuu: Univ. Joensuu, Karelian Inst. 2002. 29-40 р.
12. Новая индустриальная волна на Западе. Антология. Под ред. В.Л. Иноземцева. М.: 1999. 420 с.
13. Порус В. Наука как культура и наука как цивилизация. Философия науки. Методология и история конкретных наук. М. : «КАНОН+», 2007. С. 480−501.

Статтю було отримано 12.09.2019