УДК 658.3:005.32

Євген Леонідович ГРИНЬ
кандидат наук з державного управління, здобувач,
Харківськии національнии технічнии університет сільського господарства
імені Петра Василенка
E-mail: hryn.evhen2014@gmail.com

Анотація

Вступ. Необхідність виділення безпосередньо управлінського впливу суб’єкта на об’єкт управління дає можливості розробити й впровадити інструментарій підвищення ефективності даного впливу в контексті загальної методології управління організаційними змінами на підприємстві.

Мета. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні положень методичного підходу до оцінювання рівня управління організаційними змінами на підприємстві.

Результати. Представлено узагальнення найбільш відомих складових процесних підходів до управління організаційними змінами. Процесний підхід є одним із найбільш розповсюджених в управлінні організаційними змінами, так як він дозволяє зв’язати характер управлінського впливу з відповідною послідовністю, яка відображає протікання змін у часі. Крім того процесний підхід включає не лише входи й виходи, але й регламентацію перетворення входу на вихід разом із ресурсним забезпеченням здійснення даних дій.

Висновки. Етапи впровадження змін варто представити як: ініціація передбачає визначення необхідності у змінах, розробку планів, уточнення організаційного забезпечення їх здійснення, виділення фінансів й узгодження з усіма зацікавленими сторонами тощо; етап реалізації передбачає безпосереднє впровадження змін у поточну діяльність підприємства, що вимагає створення ініціативної групи, поступове залучення до здійснення змін всіх працівників, діяльність яких підпадає під вдосконалення, формулювання та визначення нових регламентів, безпосереднє впровадження нових виробничих процесів тощо; інституціалізація передбачає закріплення нових процесів в поточній діяльності підприємства.

Ключові слова: організаційні зміни, процесний підхід, ініціація, інституціалізація, управлінський вплив.

Список літератури

  1. Гант Г. Л. Организация труда. Размышления американских инженеров об экономических последствиях Мировой войны. М.: Изд-во В.С.Н.Х., 1923. 66 с.
  2. Стещенко Н. О. Еволюція теорій управління і мотивації персоналу як загальносвітовий процес. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2009. Т. 2. №. 22. С. 241–244.
  3. Власенко Т. А., Гавкалова Н. Л. Управління ефективністю менеджменту персоналу: монографія. Х. : Вид. ХНЕУ, 2011. 296 с.
  4. Берталанфи ф. Л. Общая теория систем. М.: Наука, 1967. 136 с.
  5. Єфімова О. Системний підхід – основа управління діяльністю підприємств. Персонал. №2. С. 67–72.
  6. Кузьмін О., Петришин Н., Сиротинська Н. Нова парадигма побудови систем менеджменту. Науковий вісник «Демократичне врядування». Вип. 6. С. 14-18.
  7. Репин В. В., Елифиров В. Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. М.: Стандарты и качество, 2006. 408 с.
  8. Ткачова С. С. Еволюція процесного підходу до операційної та управлінської діяльності підприємств. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2012. № 2. С. 68–75.
  9. Бурбело Н. О. Проблеми формування процесно-орієнтованого підходу в управлінні телекомунікаційним підприємством. Економіка. Менеджмент. Бізнес. № 1. С.88-94.
  10. Кононова І. В. Аналіз підходів до управління підприємством у сучасних умовах. Прометей. № 1(40). С. 146-151.
  11. Пінда Ю. В. Процесний менеджмент як можливий напрямок зміцнення конкурентоспроможності будівельних підприємств. Ефективна економіка. 2010. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1344
  12. Корзаченко О. В. Процесний підхід до управління підприємством: перспективи для України. Формування ринкової економіки. 2010. № 23. С. 571–580.
  13. Семенова В. Г. Процессно-ориентированный подход в управлении интеллектуальной собственностью предприятий. Технологический аудит и резервы производства. – 2015. – № 3/5(23). – С. 45-50.
  14. Лепа Р. Н. Анализ методологических подходов к управлению и принятию решений на предприятии. Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. 2005. Вып. 100-1. С. 77–84.
  15. ЧернобайЛ. І., Дума О. І. Теоретичні основи формування процесно-структурованого підходу у менеджменті: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 10–12 листопада 2011 року. Сучасні проблеми економіки і менеджменту. Видавництво Львівської політехніки, 2011. С. 189–190.
  16. ЯркінаН. М. Управління підприємством як економічна категорія (теоретичні аспекти). Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. 2014. № 1 (76). С. 130-136.
  17. МазурИ. И., Шапиро В. Д., Ольдерогге Н. Г. Управление проектами: учебное пособие /под общ. ред. И. И. Мазура. 2–е изд. М. : Омега–Л, 2004. 664 с.
  18. Фрайлингер К., Фишер И. Управление изменениями в организации. Как успешно провести преобразования. СПб. : Книжная палата, 2002. 265 с.
  19. Тарасюк Г. М. Управління змінами в системі управління підприємством. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки. Житомир: ЖДТУ, 2010. №2(52). С. 287–291.
  20. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента; пер. с англ. М.А. Майорова. М.: Дело, 1999. 800 с.
  21. Greiner L. Evolution and Revolution as Organizations Grow. Harvard Business Review. 1972. Vol. 50. July–August. № 4. P. 37–46.
  22. Сенге П. М., Клейнер А., Робертс Ш. Танец перемен: новые проблемы самообучающихся организаций; пер. с англ. М. : ЗАО «Олимп – Бизнес», 2003. 624 с.
  23. Найпак Д. В. Управління організаційними змінами в забезпеченні розвитку підприємства : дис. … к.е.н.: 08.00.04. Харк. нац. економ. ун–т. Х., 2011. 237 с.
  24. Осовська Г.В., Осовський О. А. Основи менеджменту. вид. 3–тє, перероб. і доп. К. : «Кондор», 2006. 664 с.
  25. Стадник В. В., Йохна М. А. Менеджмент. К. : Вид–во «Академвидав», 2007. 472 с.
  26. Коттер Дж. Впереди перемен; пер. с англ. М. : ЗАО «Олимп–Бизнес», 2011. 256 с.
  27. ДрукерП. Классические работы по менеджменту. М. : Альпина Паблишер, 2015 р. 349 с.

Статтю було отримано 05.08.2018