УДК: 339.9

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-29

Наталія Олександрівна Небаба
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин, регіональних студій та туризму, Університет митної справи та фінансів
ORCID ID: 0000-0003-1264-106X
E-mail: nebabanatali@meta.ua

JEL classification: J54; Q13

Анотація

Вступ. Тенденції  поглиблення та посилення диференціації світового поділу праці вимагають розбудови методології формування мереж міжнародного виробничо-коопераційного співробітництва промислових підприємств.

Мета дослідження. Метою статті постала розбудова методології формування мереж міжнародного виробничо-коопераційного співробітництва промислових підприємств, орієнтованої на фрактальну вкладеність світової економічної системи та прояв емерджентності під час руху за рівнями системної холархії міжнародного виробничо-коопераційного співробітництва. Методи дослідження: монографічний, аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння.

Результати. Досліджено розуміння категорії методології по відношенню до завдання формування мережі міжнародного виробничо-коопераційного співробітництва. Застосовано архітектурний підхід та концепцію стейхолдерів для створення методологічного базису інтеграції бізнес-процесів учасників міжнародних мереж кооперації. Співвіднесено потоки створення цінності з можливостями власників бізнес-процесів забезпечити просування таких потоків засобами мови архітектурного моделювання Archimate. Розроблено агреговану модель визначення можливостей реалізації співпраці у сфері міжнародної виробничої кооперації, адаптовану до врахування національної юрисдикції учасників інтеграції.

 Висновки. Міжнародну виробничу кооперацію представлено в розрізі поєднання систем та практик діяльності в забезпеченні виведення на глобальний ринок споживчої вартості. Обґрунтовано технологію спільного виконання практик просування цільової системи за стадіями життєвого циклу. Стадії життєвого циклу цільової системи співвіднесено з інтенсивністю виконання ключових практик діяльності учасників мереж міжнародної кооперації. Виробничу кооперацію зведено до формування сукупності сервісів, які описують параметри поведінки холонів міжнародного економічного простору у зовнішньому оточенні. Вимогу наслідування життєвих циклів подано як обов’язкову умову та обмеження на формування глобальних ланцюгів вартості в рамках міжнародної виробничої кооперації промислових підприємств.

Ключові слова: міжнародна кооперація, мережі виробничої кооперації, сервісна парадигма, життєвий цикл, архітектурне моделювання.

Список літератури

1. Анисимов О.С. Методология: сущность и события. М.: Наука, 2007. 502 с.
2. Баскаков А.Я. Методология научного исследования. К.: МАУП, 2006. 214 с.
3. Батоврин В.К., Бахтурин Д.А. Управление жизненным циклом технических систем. СПб.: «Центр стратегических разработок «Северо-Запад, 2012. 59 с.
4. Бурханова И.В. Теория статистики. М.: ЭКСМО, 2007. 240 с.
5. Дикань В.В. Теоретичні основи інтеграційного розвитку підприємств вітчизняного маши-нобудування. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2013. № 43. С. 119-124.
6. Иванов Д.А. Логистика. Стратегическая кооперация. М.: Вершина, 2006. 176 с.
7. Кальной И.И., Сандулов Ю.А. Философия для аспирантов. СПб.: Издательство «Лань», 2003. 512 с.
8. Методология исследования сетевых форм организации бизнеса: монография: ред. М.Ю. Шерешева. М.: Изд.дом Высшей школы экономики, 2014. 448 с.
9. Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология. М.: СИНТЕГ, 2007. 668 с.
10. Пилипенко А.А. Стратегічна інтеграція підприємств: теоретичні основи, механізм управління та моделювання розвитку: монографія. Харків: ВД «Інжек», 2008. 408 с.
11. Пригожин А.И. Методы развития организаций. М.: МЦФЭР, 2003. 864 с.
12. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партне-рства. Кластеры: Украинский контекст: научное издание. К.: Логос, 2002. 648 с.
13. Цырельчук, Н.А., Цырельчук, И.Н., Цырельчук, Н.Н. Рефлексивное управление: монография. Минск: МГВРК, 2008. 512 с.
14. Чухрай Н., Гірна О. Формування ланцюга поставок: питання теорії і практики : монографія. Львів: Інтелект-Захід, 2007. 232 с.
15. Чухрай Н.І. Кооперенція як стратегія функціонування підприємств на ринку іннова-цій. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2011. № 1(5). С. 20-22.
16. ISO/IEC 24744:2014 Software engineering – Metamodel for development methodologies. URL: https://www.iso.org/ru/standard/62644.html.
17. Value Delivery Modeling Language (VDML ver. 1.1). URL: https://www.omg.org/spec/VDML.
18. Camarinha-Matos L. Collaborative networks: reference modelling. New York: Springer, 2008. 334 с.
19. Guide to the Systems Engineering Body of Knowledge (SEBoK). URL: https://www.sebokwiki.org/w/images/sebokwiki-farm!w/8/8d/SEBoKv1.4_full.pdf.
20. ISO 42010 «Systems and software engineering – Architecture description». URL: http://www.iso-architecture.org/ieee-1471/.
21. McClellan М. Collaborative manufacturing: using real-time information to support the supply chain. London: CRC Press, 2000. 264 с.
22. Seifert D. Collaborative planning, forecasting, and Replenishment: How to Create a Supply Chain Advantage. New York: AMACOM, 2003. 432 с.
23. The ArchiMate 3.1 Specification. URL: http://pubs.opengroup.org/architecture/archimate3-doc/toc.html.

Статтю було отримано 18.09.2020