УДК 658.5:338.005:634.8

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-3-62

Печко Володимир Сергійович,
кандидат економічних наук, доцент кафедри переробки сільськогосподарської продукції,
Національний університет харчових технологій

JEL classification: М10, Q10

Статтю присвячено обґрунтуванню наявних методологічних підходів до стратегічного управління на різних рівнях, а також удосконаленню на цій основі методологічного забезпечення стратегії управління виноградарсько-виноробним комплексом. Проаналізовано класифікацію методів стратегічного управління. Теоретично обґрунтовано диференціацію рівнів стратегічного управління та його методологічних складових у фокусі виноградарсько-виноробного комплексу як невід’ємної складової АПК. Удосконалено методологічний підхід до формування адаптивної стратегії управління виноградарсько-виноробним комплексом на основі органічного поєднання SWOT-аналізу, PEST-аналізу, моделі життєвого циклу галузі, моделі «продукт-ринок», VRIO-аналізу та модифікованої моделі п’яти сил Портера. Доведено, що інтегральна ефективність удосконаленого методологічного підходу проявляється у здатності забезпечити системну узгодженість стратегічних рішень з динамікою зовнішнього середовища та внутрішніми ресурсами.

Ключові слова: методологія, виноградарсько-виноробний комплекс, стратегія, стратегічне управління, агропромисловий комплекс, методологія стратегічного управління, адаптивна стратегія, метод.

Література

  1. Печко В.С. Глобалізаційні тренди розвитку АПК України в умовах євроінтеграції та їх вплив на виноградарсько–виноробний комплекс. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». Вип. 43. С. 123–127. https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-43-21
  2. Aaker D.A. Strategic market management. USA: John Wiley & Sons, Inc., 1995.
  3. Ansoff I. Strategic Management. London; Basingstoke: Macmillan, 1979.
  4. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: Новаторство і підприємництво. Київ: Україна, 1994. 319 с.
  5. Karlof B. Business Strategy: A Guide to Concepts and Models. Palgrave Macmillan, 1989.
  6. Mescon M.H., Albert M., Khedouri F. Management. New York: Harper & Row, 1988.
  7. Fayol H. Industrial and general administration. London: Sir I. Pitman & sons, ltd, 1930.
  8. Chandler A.D. Strategy and Structure: Chapter in History of Industrial Enterprises. Cambridge, Mass, MIT Press, 1962.
  9. Андрійчук В.Г. Основи наукових досліджень в агробізнесі: навчальний посібник. Київ: КНЕУ, 2018. 491 с.
  10. Гадзало Я.М., Жук В.М., Могилова М.М. Наукові основи і стратегічні пріоритети сталого розвитку сільських територій України: наукова доповідь. Київ, ННЦ «ІАЕ», 2019. 40 с.
  11. Іванова Н.С. Дослідження детермінантів стратегічного розвитку галузей України. Економіка і суспільство. 2017. Випуск 9. URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/9_ukr/37.pdf.
  12. Ортіна Г.В. Методологічні концепції визначення стратегічного управління підприємством. Ефективна економіка. 2010. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=197.
  13. Попова О. Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року (перший публічний варіант проєкту): відповідність вимогам САП ЄС. Економіка України. 2024. № 67 (6 (751)). С. 49-70.
  14. Саблук П.Т. Стан і напрями розвитку аграрної реформи. Економіка АПК. 2015. № 2. С. 10-17.
  15. Харчишина О.В. Стратегічне управління діяльністю підприємства в умовах глобалізації. Вісник Хмельницького національного університету. 2018. № 5 (1). С. 91-94.

Статтю було отримано 03.07.2024