УДК: 334.7:005.72

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-4-5

Олена Василівна Дудник
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка
ORCID ID: 0000-0003-0901-5949
E-mail: elenadudnyk88@gmail.com

JEL classification: H54; L11

Анотація

Визначено, що мережі є надійним способом отримання конкурентних переваг регіону та країни, гарантією стійкості і розвитку підприємств, галузей. Від того, наскільки ефективною буде мережева взаємодія, залежить майбутнє суб’єкта товарного ринку, який вступає в мережу – його конкурентна позиція, лояльність споживачів, результативність мережі в цілому. Побудові системи ефективної взаємодії можуть сприяти ряд чинників: рівень розвитку принципів нової економіки в країні, інституційне середовище взаємодії, ступінь відкритості економіки та її готовність до мережевих перетворень. Формування та підтримка стабільних довгострокових взаємозв’язків з дистриб’юторами, постачальниками, споживачами, персоналом ставить перед господарюючими структурами нову задачу, яка полягає в організації такої системи взаємодії, яка б забезпечувала об’єднання підприємстві підтримувала на основі взаємовигідного ділового співробітництва її групи споживачів. Успіх суб’єкта товарного ринку у конкурентній боротьбі в основному буде залежати від того, наскільки ефективно функціонує дана система. Оптимальною формою взаємодії при переході до сучасної економіки є мережева форма організації господарюючих структур.

Ключові слова: суб’єкти ринку, мережеві структури, взаємодія, середовище, інфраструк-тура, ринок, управління, інтеграція.

Список літератури

1. Николаев М. А., Ступаков Б. А. Сетевые организационные структуры: основные понятия, признаки, виды и роль в современной экономике. Вестник Псковского государственного университета. 2014. № 5. С. 3-14.
2. Claudia Liebler and Marisa Ferri NGO Networks: Building Capacity in a Changing World  URL: http://pdf.usaid.gov/pdf _docs/pnadb767.pdf.
3. Іжевський П.Г. Підприємницькі мережі як умова економічної модернізації під-приємств . Вісник Мукачівського державного університету. 2016. Вип. 3. С.193-197.
4. Богачев Ю. С., Октябрьский А. М., Рубвальтер Д. А. Механизмы развития инновационной экономики в современных условиях. ЭНСР. 2009. № 2 (45). С. 63-74.
5. Босовська М. В., Ведмідь Н. І., Косар О. В. Теоретичні засади формування ресторанних мереж. Економiка та держава. 2017. № 12. С. 27-32.
6. Johannisson B. Business formation – a network approach. Scandinavian journal of 1988. № 4(3). P. 83-99.
7. Collaborative Business / A. Petri, H. Alila, H. Helaakoski, V. Kyllönen, T. Lehtimäki, I. Peltomaa, V. Seppänen, H. Tanner. Networks of the Future Printed in Grano. Kuopio, 2015. 35 p.
8. Данилович-Кропивницька М. Л., Живко З. Б. Становлення мереж як організаційних структур. 2014. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/29265/1/015_091_099.pdf
9. Сущенко О. А., Буздаков Л. М. Розвиток управління мережевими формами взаємодії бізнес-структур. Управління проектами та розвиток виробництва. 2011. № 3 (39). С. 52-56.
10. Чепурда Л. М. Дослідження ефективності функціонування мережевих структур не-виробничої сфери обслуговування (Частина 1). БізнесІнформ. 2015. № 1. С. 218-222.
11. Haggins R. The success and failure of policy–implanted inter–firm network initiatives: motivations, processes and structure. Entrepreneurship and Regional Development. 2000. № 12. Р. 111-135.
12. Webser J. Networks of Collaboration or Conflict? Electronic Data Interchange and Power in the Supply Chain. The Journal of Strategic Information Systems. 1995. Vol. 4. № 1. P. 31-42.
13. Войтович Р. Мережеве суспільство як нова форма соціальної організації в умовах глобалізації. Політичний менеджмент. 2010. № 5. С. 3-18.
14. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. Москва: ГУВШЭ, 2000. 351 с.
15. Котлер Ф., Ачрол Р. Маркетинг в условиях сетевой экономики. Маркетинг и маркетинговые исследования в России. 2000. № 2. С. 15-34.
16. Паринов С.И. К теории сетевой экономики. Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2002. 168 с.
17. Рюэгг-Штюрм Й., Янг М. Значение новых сетеобразных организационно-управленческих форм для динамизации предприятий. Проблемы теории и практики управления. 2001. № 6. С. 107-112.

Статтю було отримано 07.10.2020