УДК: 338. 439. 62

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-1-17

Наумов Олександр Борисович,
доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств, Національний авіаційний університет
https://orcid.org/0000-0003-4808-0241
Наумова Ольга Володимирівна,
кандидат економічних наук, заступник декана Факультету транспорту, менеджменту і логістики, Національний авіаційний університет
https://orcid.org/0000-0002-1646-6900

JEL classification: Q13; Q18

Статтю присвячено формуванню структури організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Україні. Визначено, що основними складовими організаційно-економічного регулювання діяльності та розвитку плодово-овочевого консервного виробництва є: регулювання цілісності розвитку підприємств; регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності на основі власного капіталу; регулювання фінансової діяльності; створення умов для здійснення операційної діяльності; проведення ефективної комерційної діяльності; надання спонукально-мотиваційних соціальних умов; забезпечення інформаційно-аналітичного оцінювання пошуку та контролю використання ресурсів підприємств.

Сформовано концептуальні засади створення нової організаційної структури розвитку плодово-овочеконсервного виробництва в Україні. Дано визначення кластерної структури нового типу стосовно системи плодово-овочеконсервного виробництва. Ця структура становить собою органічну єдність виробничої, інвестиційної, інноваційної, фінансової, збутової та інших видів діяльності підприємств, об’єднаних за ланцюгово-мережним (технологічно-функціональним) принципом у взаємопов’язану систему функціональних «полів»: виробництва сировини, заготівлі і зберігання, перероблення, збуту.

Створення інтегрованих плодово-овочеконсервних структур типу кластерів дозволить вирішити проблеми розвитку галузі через дію в системі кластера організаційно-економічного механізму розвитку галузі. Можливості кластера дозволяють вирішити такі завдання: задоволення наявних і перспективних потреб споживачів у якісних харчових продуктах; забезпечення консервних підприємств якісною сировиною вітчизняного походження; подолання диспаритету цін і оптимізація розподілу прибутку між ланками технологічного ланцюга; поєднання фінансових можливостей підприємств для вирішення завдань розвитку; забезпечення для аграрних виробників гарантованого збуту продукції за адекватною ціною; оновлення техніко-технологічної бази виробництв; підвищення економічної ефективності діяльності виробництв кластера, скорочення витрат, більш чітке виявлення і використання резервів економічного розвитку; поширення корпоративної культури, нових методів організації праці, підвищення колективної свідомості, мотивація творчої активності; підвищення продуктивності праці; впровадження сучасних систем управління якістю; більш повне і раціональне використання ресурсів; вирішення проблеми кадрового забезпечення.

Ключові слова: аграрний сектор, плодово-овочеконсервне виробництво, організаційно-економічний механізм, інтегрована структура, кластеризація, кластерні формування.

Література

  1. Наумов О.Б., Наумова Л.М., Наумова О.В. Управління інноваційним розвитком підприємств харчової промисловості в умовах глобальних еколого-економічних викликів. Економічні інновації: Збірник наукових праць. 2019. Випуск 2 (71). Том 21. С. 91-101.
  2. Саниахметова Н.А. Юридичний довідник підприємця. Xарків. Одіссей. 2006. 992 с.
  3. Соколенко С. Нові виробничі системи в умовах глобалізації. Реформування промисловості України. Погляд у ХХІ століття: збірник матеріалів V пленуму-конференції. Київ, 2001. С. 21-29.
  4. Porter M. Competitive Advantage Agglomeration economies and Regional Policy, Int-l Regional Science Review, 1996.
  5. Pushak Y., Lagodiienko V., Basiurkina N., Nemchenko V., Lagodiienko N. Formation the system for assessing the economic security of enterprise in the agricultural sector. Business: Theory and Practice. 2021. № 22(1). Р. 80-90. DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2021.13013.
  6. Stoychev K. The Industrial Clusters-Evolution and Types. Global Changes and Regional Challenges: Third International Conference. Sofia University «St. Kliment Ohridski», 2006. URL: http://suggfrpg. net/files/Clusters.pdf.
  7. Лагодієнко В.В., Лагодієнко Н.В. Моделювання оцінки інноваційної спроможності промислових підприємств. Збірник наукових праць «Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики». 2019. №1 (28). С. 280-289. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i28.162979.
  8. Carvaja C.A., Watanabe C.L. Lessons from Japan’s Clustering Behavior Engines of the Emerging Economies in Asia. Dinamics of Manufacturing Sectors in Japan. Tokyo. Institute of Technology, 2004. 269 p.
  9. Чухно А. Актуальні проблеми стратегії економічного і соціального розвитку на сучасному етапі. Економіка України. 2004. №4. С. 15-24.
  10. Оксенюк К.І. Формування та розвиток регіональних інноваційних кластерів. Бізнес-Інформ. 2012. № 9. С. 47-50.
  11. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: навчальний посібник. Київ: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. 147с.
  12. Дубовик В.С. Формування інноваційних кластерів як методу активізації інноваційної діяльності в економіці регіону. Продуктивні сили України. 2009. № 1. С. 153-163.
  13. Жигалкевич Ж.М. Кластери взаємодіючих підприємств та їх класифікація. Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. 2014. Том 19. Випуск 2/3. С. 98-101.

Статтю було отримано 18.12.2023