УДК: 311.3

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-2-37

Кононенко Жанна Андріївна,
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри економічної кібернетики, бізнес-економіки та інформаційних систем
Полтавський університет економіки і торгівлі
https://orcid.org/0000-0003-0074-8249
Миколенко Інна Григорівна,
доктор економічних наук, доцент кафедри економіки та міжнародних економічних відносин
Полтавський державний аграрний університет
https://orcid.org/0000-0003-3800-6136
Яковенко Тетяна Іванівна,
кандидат економічних наук
https://orcid.org/0009-0008-3409-5286
Карнаухова Ганна Василівна,
старший викладач кафедри економічної кібернетики, бізнес-економіки та інформаційних систем
Полтавський університет економіки і торгівлі
https://orcid.org/ 0000-0001-8089-8743

JEL classification: G14, L15, L86

Стаття присвячена аналізу критеріїв забезпечення достовірності даних в аналітичній діяльності, зокрема в економічних дослідженнях, що базуються на великій кількості даних, які потребують ретельного аналізу та обробки. У дослідженні використано комплексний підхід у виявленні ступеня взаємозв’язків між змінними, їх залежностей та виявлення прихованих факторів впливу. Описується необхідність використання методів кореляційного, регресійного та факторного аналізу, верифікації, уніфікації та аналізу можливих відхилень розрахунків для забезпечення об’єктивності та вірогідності економічних показників. Визначено основні критерії забезпечення достовірності даних. Встановлено, що застосування комплексного методологічного підходу дозволяє отримувати надійні та точні результати в економічних дослідженнях, що сприяє прийняттю ефективних управлінських рішень. Зауважено, що дослідження потребують в розробці системного підходу до забезпечення достовірності даних, та включають три напрями: статистичні прийоми кількісного аналізу причинно-наслідкових зв’язків, об’єктивність економічних показників та критерії вірогідності показників інформаційного поля досліджень. Запропоновані методи націлені на сприяння отриманню обґрунтованих і виважених результатів, що є критично важливим для прийняття ефективних рішень в умовах діджиталізації економіки. Використання сучасних методів виявлення, оцінки та корекції помилок у даних дозволяє значно підвищити надійність економічних висновків та рекомендацій. У контексті цифрової економіки важливим є розвиток і впровадження новітніх технологій, таких як машинне навчання та штучний інтелект, які забезпечують більш високий рівень якості даних. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на розвиток і вдосконалення методологічних підходів до аналізу даних, зокрема вивчення нових статистичних методів та алгоритмів для обробки великих даних. Також перспективними є дослідження, що стосуються інтеграції різних методів аналізу для дослідження складних економічних процесів та прогнозування майбутніх тенденцій.

Ключові слова: достовірність даних, аналітична діяльність, економічні дослідження,  об’єктивність економічних показників, критерії оцінки, інформаційне поле.

Література

1. Артюх-Пасюта О., Мілька А. Оцінка достовірності інформації у фінансовій звітності підприємства на основі моделей Дж. Монтьє, М. Д. Беніша та М. Л. Роксас. Економіка та суспільство. Випуск 40. DOI:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-78.
2. Безверхий К. В. Удосконалення методики виявлення ознак викривлень і помилок у фінансовій звітності підприємства на основі аналітичних процедур. Облік і фінанси. № 4 (66). С. 8-16.
3. Безручук С. Л. Трансформація критерію «достовірність інформації» в системі бухгалтерського обліку. Бізнес-інформ. № 4. С. 256-260. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_4_37.
4. Бржевська З. М., Довженко Н. М., Гайдур Г. І., Аносов А. О. Критерії моніторингу достовірності інформації в інформаційному просторі. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2019. Том 1. № 5. С. 52–60.
5. Грибовська Ю. М., Кононенко Ж. А. Застосування інформаційних систем в управлінні підприємством. Економіка та суспільство. Випуск 47. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-84.
6. Дубініна М. В., Норова І. Особливості виявлення та попередження помилок у фінансовій звітності. Ефективна економіка. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4619.
7. Калюжна Н. Г. Адекватність як інтегральна характеристика якості управлінської інформації: теоретичні передумови забезпечення. Маркетинг і менеджмент інновацій. № 2. С. 108-120.
8. Кононенко Ж. А., Грибовська Ю. М., Карнаухова Г. В. Інформаційно-аналітичне забезпечення у системі управління суб’єктом господарювання. Економіка та суспільство. Випуск 47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-74.
9. Карченкова О. Л. Шендригоренко М. Т. Типові помилки в обліку фінансових результатів підприємства: виявлення і запобігання. Економіка і суспільство. 2018. Випуск  14. С. 912-915.
10. Лугова О. І., Ворошилова О. Г., Лата Ю. В. Помилки в бухгалтерському обліку: виявлення та виправлення. Modern Economics. № 12. С. 133-139. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V12(2018)-20.
11. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика: навчальний посібник (модульний варіант з програмованою формою контролю знань); 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
12. Петленко Ю. В., Проценко К. О. Проблеми та перспективи перевірки фінансової інформації українських компаній на достовірність. Економіка і суспільство. № 14. 2018. С. 828-837.
13. Як працювати зі збіркою даних та аналізувати їх для вдосконалення продукту. 2023. URL: https://www.londonproduct.academy/post/yak-pracyuvati-zi-zbirkoyu-danih-ta-analizuvati-yih-dlya-vdoskonalennya-produktu.

Статтю було отримано 06.04.2024