УДК 35.07:061.2:37:001(477)

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-3-12

Андрушків Богдан Миколайович,
заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор кафедри управління інноваційною діяльністю та сферою послуг,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,
https://orcid.org/0000-0003-4897-5539
Кирич Наталія Богданівна,
доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту та адміністрування,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,
https://orcid.org/0000-0001-7728-9787
Боднар Олег Ігорович,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та іноземних мов,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,
https://orcid.org/0000-0001-8929-5340
Гагалюк Ольга Іванівна,
доктор філософії, асистент кафедри управління інноваційною діяльністю та сферою послуг,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,
https://orcid.org/0009-0003-4940-9720
Якимук Павло Вікторович,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

JEL classification: I20

У повоєнний період першочерговим постає питання відродження як національної економіки загалом, так і в галузевому та регіональному аспектах. До цього процесу повинні бути долучені зусилля державних органів влади, органів місцевого самоврядування, політиків, передусім громадськість із науково-освітньої сфери. З цією метою авторським колективом здійснено класифікацію найважливіших напрямів громадської діяльності у сфері освіти, науки та управління цими об’єднаннями, серед яких громадські академічні формування, наукові школи, що функціонують при закладах вищої освіти України, профспілкові організації, асоціації освітньо-наукового характеру та ін. Визначено тенденції розвитку цих громадських об’єднань на сучасному етапі. У статті розглянуто роль і місце освітньо-наукових громадських об’єднань у системі державного управління у ретроспективі та перспективі в повоєнний період. Здійснено їх функціональну характеристику. На основі узагальнення досвіду їх функціонування, аналізу наукових трактувань у цій сфері обґрунтовано доцільність організації управління цими освітньо-науковими структурами, сформульовано авторське визначення комплексного управління засобами об’єднаного координуючого органу (Асоціації, Асамблеї, Ради та ін.). Запропоновано концепцію організації комплексного управління громадськими формуваннями у сфері освіти і науки в Україні в повоєнний період. Пропонується обґрунтована схема та організаційний механізм його функціонування в умовах відродження науково-освітньої галузі. Запропонований підхід дозволяє оцінити економічну ефективність системи, створену на застосуванні спеціальних економіко-математичних та експертних методів досліджень. Безперечно, комплексне впровадження цих підходів та інструментів може призвести до позитивних результатів. Дослідження особливостей реалізації громадянських ініціатив у сучасній Україні свідчить про зростання кількості таких ініціатив, що є ознакою зміцнення організаційного капіталу громадянського суспільства як у сучасній, так і в післявоєнній Україні.

Ключові слова: концепція, освіта, наука, комплексне управління, наукова школа, громадські академічні формування, громадське наукове об’єднання, ЗВО, суспільство, громадська ініціатива, законодавча ініціатива, державна структура.

Література

1. Андрущенко В. Державно‐громадський характер управління освітою. Вища освіта України. 2011. № 3. С. 5-8.
2. Андрушків Б., Кирич Н., Владимир О. Особливості впровадження інноваційно-логістичного досвіду діяльності академічних формувань у ланцюзі освіта-наука-виробництво. Вісник Економічної науки. 2011. №1 С. 3-8.
3. Балакірєва О.М., Дмитрук Д.А. Суспільно-політичні настрої населення України: оцінки поточної ситуації, рівень довіри, електоральні орієнтації та показники громадянської активності: березень 2014 р. Український соціум. 2014. № 1(48). С. 119-147.
4. Матвійчик А. Громадянська ініціатива як чинник самоорганізації громадянського суспільства в сучасній Україні. Наукові записки ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса. 2018. Випуск 3-4 (83-84). С. 288-298.
5. Андрушків Б.М. Звітна інформація про роботу Тернопільського відділення Академії економічних Наук України 23-24 травня 2010 р. Пуща-Озерна. Тернопіль, 2010.
6. Ірха К.О. Громадські ініціативи як чинники розвитку громадянського суспільства України. Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації. 2013. № 4. С. 129-132.
7. Мільйоновладдя. Європейська громадянська ініціатива. Конституанта. URL: http://constituanta.blogspot.com/ 2012/05/blog-post_1547.html.
8. Чумаченко М.Г., Ляшенко В.І. Матеріали загальних зборів Академії економічних Наук України 14-15 Травня 2010 р. Київ: Донецьк АЕН України, 2010.
9. Офіційний сайт громадянської ініціативи за верховенство права. URL: http://civilsociety.in.ua/ua/pro-proekt/.
10. Офіційний сайт громадянської ініціативи «Громадянська платформа Нова Країна». URL: http://novakraina.org/.
11. Bakker J., Denters B., Oude Vrielink M., Klok P.-J. Citizens’ Initiatives: How Local Governments Fill their Facilitative Role. Local Government Studies. 2012. Vol. 38. №. 4. Р. 395-414.
12. Only 1 % of Europeans supported a European Citizens. NewEurope. URL: http:// neurope.eu/only-1-europeans-supportedeuropean-citizens-initiative.
13. Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Наукова школа або шлях до храму. URL: https://uu.edu.ua/scientific_schools.

Статтю було отримано 02.08.2024