УДК: 338.24:336.153.2

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-2-32

Ігор Юрійович Ружицький
кандидат економічних наук, Національний університет «Чернігівська політехніка»
ORCID ID: 0000-0001-7811-0689
e-mail: super-ruch@ukr.net

JEL classification: M21

Анотація

Положення в грошово-кредитній сфері держави взагалі є незадовільним, результати більшості величин перебувають на граничному рівні, про що свідчить наявність проблем з ефективністю готівкового обігу, інвестуванням коштів підприємців до банківської системи та не стимулює економічний розвиток. Механізм оновлення банківської системи сьогодення незначно діє на покращення легкості здійснення бізнесу, а перелік загроз відносно фінансової нестабільності та досить низьким рівнем розвитку фондового ринку держави є прискорювачами викликів фінансовій безпеці бізнесу. В 2020 році одним з переважаючих чинників дії на економічні явища виявився фактор поширення пандемії COVID – 19 та затвердження карантинних обмежень у великій кількості країн. Здійснюючи оцінку динаміки головних макроекономічних величин та величин економічної статистики з розвитку бізнесу в державі, доцільно зазначити, що переважно всі сектори державної економіки потерпіли від корона-кризи внаслідок падіння ділової активності, разом з цим зміни узагальнюючого показника економічного розширення держави – реального ВВП в державі в 2020 році, як в решти країн світу, є від’ємним відносно до аналогічного показника 2019 року. Наведені загрози фінансовій безпеці бізнесу є прискорювачами додаткових загроз, відтак проблеми забезпечення кадрами, пов’язані з неякісними умовами праці, мінливістю кадрів й звільненням працівників у зв’язку зі зменшенням розмірів господарської діяльності часто характеризується витоком конфіденційних даних та є індикатором загроз інформаційній та решти складових фінансової безпеки бізнесу в сукупності. Також при деструктивній дії тінізації й корупції утворюються загрозливий рівень фінансової безпеки бізнесу й країни в цілому – тільки 49% за результатами 2019 року, що дає основи віднести їх до фактичних загроз, під дією яких погіршуються величини діяльності установ та організацій. Доведено, що збитковість організацій, існування непокритих збитків минулих років, малий рівень рентабельності шкодить збереженню економічної стійкості та необхідного рівня економічної безпеки бізнесу, нарощує ризикованість бізнесу, знижує інвестиційні вкладення, завдає шкоди корпоративному іміджу. Неотримання доходів та високий рівень витрат, що веде до зниження рентабельності, не дає змогу установам задовольнити потреби робітників у необхідному рівні оплати труда й соціальному захисті.

Ключові слова: економічна безпека, стратегія, забезпечення, державна політика.

Список літератури

  1. Артюшок К.А. Критерії та індикатори економічної безпеки і збалансованого розвитку регіону. Збалансоване природокористування. 2016. Вип. 3. С. 59-63.
  2. Наказ Міністерства економіки України від 29.10.2013 № 1277 «Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України». URL: http://www.uazakon. com/documents/date_6s/pg_gewqwi/index.htm
  3. Критерії та порогові значення оцінки економічної безпеки організації (підприємства). Моделі, методи і засоби управління соціально-економічними об’єктами / О. О. Арсірій, Т. Л. Будорацька, М.Г. Глава [та ін.]. Одеса: ОНПУ, 2016. Гл. 2.1. С. 49-64.
  4. Основи економічної безпеки / О.М. Бандурка, В.Є. Духов, К.Я. Петрова, М. Черняков. Х.: Вид-во Нац. унту внутр. справ, 2003. 236 с.
  5. Economic security for a better world. URL: https://www.socialprotection.org/gimi/gess/RessourcePDF.action?ressource.ressourceId=8670.
  6. Corruption Perceptions Index 2016. Transparency Inernational. 2017. URL: https://www.transparency.org/news/feature/corruption_perceptions_index_2
  7. Тєшева Л.В. Моделювання впливу державних інститутів на рівень інноваційного розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2020. № 4. С. 47-52.
  8. Зінченко А. І. Фінансово-інноваційні засади перспективної антикорупційної діяльності. Український журнал прикладної економіки. 2018. Том 3. № 3. С. 120–125.

Статтю було отримано 17.04.2021