УДК 332.1:338.431/432 (477)
Анотація
Вступ. В статті досліджуються особливості інвестиційного забезпечення розвитку аграрних підприємств в умовах економічної нестабільності й трансформаційних змін. Обґрунтовано, що виведення з кризового стану агропромислового виробництва пов’язане з здійсненням глибокої структурно-інвестиційної перебудови. Обґрунтовано необхідність створення й реалізації довготермінових інвестиційних програм розвитку регіональних агропромислових виробництв, спрямованих в кінцевому рахунку на досягнення макроекономічної рівноваги відповідно до законів ринкової економіки.
Метою статті є висвітлення й обґрунтування питань, пов’язаних з особливостями інвестиційного забезпечення розвитку аграрних підприємств в умовах економічної нестабільності й трансформаційних змін.
Результати. Капітальні вкладення в агропромислове виробництво включають витрати на: будівельно-монтажні роботи і придбання обладнання, що входить у кошторис; посадку і вирощування багаторічних культур; придбання машин, обладнання, інвентарю, які не входять у кошторисну вартість будівництва; формування основного стада продуктивної і робочої худоби та інші капітальні витрати (відведення землі й авторський нагляд проектних організацій, утримання адміністративного персоналу підприємств, які будуються, технічний нагляд, проведення культуртехнічних робіт на землях, що не потребують меліорації, здійснення протиерозійних заходів тощо).
Найважливішими етапами є зміцнення виробничої бази й організації з відтворення основних засобів, створення інфраструктури ринку, орієнтація на випуск найбільш необхідної регіону продукції, вирішення важливих регіональних проблем при поєднанні великих підприємств, малого й середнього бізнесу. Вимагають підтримки іпотека, лізинг, адресне інвестування.
Для забезпечення пріоритетного розвитку аграрних підприємств необхідні, передусім, створення і впровадження ефективного господарського механізму, інвестиційне забезпечення комплексних і цілеспрямованих структурних і техніко-технологічних змін.
Розрахунки свідчать, що в міру зміцнення матеріально-технічної бази виробництва, переходу до новітніх технологій, розвитку соціальної і виробничої інфраструктури, поліпшення умов життя і праці сільськогосподарських товаровиробників темпи приросту обсягів продукції будуть перевищувати приріст капітальних вкладень, тобто питома вага капіталовкладень зменшуватиметься.
Висновки. Таким чином, виведення з кризового стану агропромислового виробництва пов’язане зі здійсненням глибокої структурно-інвестиційної перебудови. На даному етапі інвестиційні ресурси аграрного сектору формуються головним чином за рахунок власних коштів підприємств (до 70 %), переважну частину яких складають амортизаційні відрахування. Залишається дуже вузьким сегмент довгострокового кредитування агропромислового виробництва Отже, перед державними органами виникає проблема розробки довготермінових інвестиційних програм розвитку регіональних агропромислових виробництв, спрямованих в кінцевому рахунку на досягнення макроекономічної рівноваги відповідно до законів ринкової економіки. Необхідною умовою для реалізації переваг України є проведення комплексних реформ, які включають вдосконалення законодавчої бази, створення привабливого інвестиційного клімату і сприятливих умов для припливу кредитних ресурсів до аграрної галузі. Інвестори повинні бути впевнені, що їх права захищені. Тоді інвестиційний стан країни, та зокрема вітчизняного агропромислового виробництва, значно покращиться.
Список літератури
- Лагодієнко В. В. Напрями управління інвестиційними та інноваційними процесами в АПК. Таврійський науковий вісник: [зб. наук. праць ХДАУ]. Херсон: Айлант. 2006. Вип. С. 151-155.
- Лагодієнко В. В. Реалізація інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності у харчовій галузі. Бізнес-Навігатор: науково-виробничий журнал Міжнародного університету бізнесу і права. Херсон, 2013. №2 (31). С. 178-183.
- Про планування території інфраструктури сільської місцевості: Проект Закону України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=34368& pf35401=134692.
- Мельник С. І. Соціально-економічні проблеми відтворення та ефективного використання ресурсного потенціалу села: монографія. К.: ННЦ ІАЕ, 2004. 428 с.
- Лісовий А. В. Державне регулювання розвитку сільських територій: монографія. Київ: Дія, 2007. 400 с.
- Лагодієнко В. В. Вплив інтенсифікації діяльності з інноваційною основою на розвиток аграрного виробництва. Економічний аналіз: зб. наук. праць. Тернопільський національний економічний університет; редкол.: В.А. Дерій (голов. ред.) та ін. Тернопіль: Видав.-поліграф. центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2014. Том 17. № 3. С. 54-58.
- МалікМ. Й. До питання сталого розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2008. № 5. С. 51-58.
- ЛагодієнкоВ. В., Мудрак Р. П. Агроінфляція та індекс споживчих цін на продовольчі товари: порівняльний аналіз «Україна – ЄС». Економіка України. №1 (674). С. 28-40.
- КоробенкоР. І. Генезис поняття «сільські території» та його сутність. Економіка АПК. 2017. №3. С. 92-96
- СеменишинХ. М. Визначення поняття «сільські території»: соціально-економічний аспект. Науковий вісник Національного університету податкової служби України (економіка, право). 2012. №4. С. 28-32.
- МудракР. П., Лагодієнко В. В., Лагодієнко Н.В. Вплив сукупних витрат на обсяги національного виробництва. Економічний часопис – XXI. Scopus Indexed. 2018. №172 (7-8). С. 44-50.
- ДієсперовВ. С. Сільські території як об’єкти організації економічної діяльності. Економіка АПК. 2014, №5. С. 56-64.
- ЛагодієнкоВ. В., Лагодієнко Н. В. Моделювання оцінки інноваційної спроможності промислових підприємств. Збірник наукових праць «Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики». №1 (28), 2019. С. 280-289.
- ОниськоС. М., Шматковська Т. О. Соціально-економічні умови функціонування особистих селянських господарств. Економіка АПК. 2009, №12. С. 104-109.
Статтю було отримано 15.11.2018