УДК: 338.242
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-4-14
JEL classification: F52; H56
Розвиток інтеграційних процесів та глобалізації вимагає підвищення рівня безпеки підприємств та стає необхідною умовою їх функціонування. Питання, пов’язані з еколого-економічною безпекою підприємств зокрема, набувають актуальності в сучасних умовах швидкого розвитку виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків та потребують подальших досліджень не тільки на рівні країни, а й на рівні регіонів і підприємств. Тому для підприємств важливим моментом в роботі є забезпечення екологічної безпеки без негативного впливу на економічну безпеку. Указано що питання забезпечення економічної безпеки підприємства завжди є важливим моментом, адже визначає його здатність до стійкості на ринку та гнучкості. Якщо підприємство не приділяє уваги заходам протидії екологічних загроз, в майбутньому це може призвести до суттєвих фінансових втрат і навіть зупинки роботи. Наголошено що екологічна складова економічної безпеки підприємства має гарантувати безпеку суспільству від суб’єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність. З цією метою товаровиробник повинен ретельно дотримуватись національних норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє середовище, та екологічних параметрів продукції, яка виготовляється. Доведено що ефективне використання підприємствами природних ресурсів сприятиме виробництву якісної продукції, підвищить її конкурентоспроможність і головне, вона буде екологічно безпечною для здоров’я людей. Зазначено що важливою проблемою забезпечення контролю за системою управління екологічною складовою безпеки є достовірність звітних даних підприємств-користувачів природних ресурсів. Наголошено про необхідність запровадження більш жорстких вимог до звітності підприємств за екологічною складовою, що має призвести до суворого дотримання норм та вимог законодавства у сфері екології, а отже, підвищення екологічної та економічної безпеки підприємства. Управління підприємством будується на основі збалансованого розв’язку як екологічних так і економічних проблем; знаходження оптимального співвідношення між забезпеченням екологічної безпеки та доцільності діяльності підприємств.
Ключові слова: екологічна складова, підприємство, безпека, інвайронментальна економіка, ресурси.
Література
- Daly H.E. Valuing the earth: economics, ecology, ethics. Cambridge: The MIT Press. 1993, 387 р.
- Costanza R., Cumberland J., Daly H. An Introduction to Ecological Economics: St. Lucie Press. 1997, 288 р.
- Kitzes J. Answers to common questions in Ecological Footprint accounting. Ecological Indicators. 2009. 9 (4). Р. 812.
- Barry C. Environmental Economics. New York. 2012, 458 p.
- Illge L., Schwarze R. A matter of opinion How ecological and neoclassical environmental economists and think about sustainability and economics. Ecological Economics. 2009. Vol. 68 (3). Р.
- Кліменко О.М., Мащенко М.А. Інвайронментальна економіка: навчальний посібник для студентів напряму підготовки 6.030501 “Економічна теорія”. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. 176 с.
- Шульга М.В. Управління безпекою життєдіяльності підприємства. Київ: Центр учбової літератури, 2015.
- Іванюта Т.М. Методичні підходи до аналізу економічної безпеки підприємств. Вісник ОНУ імені І. І. Мечнікова. 2013. Том 18. Випуск 1/1. С. 137-141. URL: http://www.visnyk-onu.od.ua/ journal/2013_18_1_1/31.pdf.
- Gardner M.-M., Riley C.-B., Bommarco R, Öckinger E. Rights‐of‐way: a potential conservation resource. Frontiers in Ecology and the Environment. 2018. Vol. 16. Issue 2. Р. 54-65.
Статтю було отримано 08.09.2023