УДК: 338.43/1

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-1-40

Гавкалова Наталія Леонідівна,
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри державного управління, публічного адміністрування та регіональної економіки,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Белявцева Вікторія Володимирівна,
доктор економічних наук, професор, професор кафедри державного управління, публічного адміністрування та регіональної економіки,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

JEL classification: L26; Q13

У статті викладено теоретичні аспекти та уточнено сутнісну характеристику поняття «агропромислова інтег-рація», розглянуто сучасні форми взаємодії сільськогосподарських підприємств з підприємствами інших галузей АПК, обґрунтовано необхідність створення інтегрованого виробництва. Визначено, що сучасний аграрно-промис-ловий комплекс (АПК) є важливим сектором економіки України. У ньому зосереджена майже третина основних виробничих фондів, працює четверта частина населення, зайнятого у народному господарстві, виробляється понад 20% валового суспільного продукту та третина національного доходу, формується 70% роздрібного това-рообігу. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних учених-економістів, в яких розгля-даються сучасні аспекти стратегічного управління, інвестування та інноваційного розвитку агропромислового комплексу (АПК), проблеми стратегічного розвитку та економічної безпеки як надважливої складової національної економіки. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Успішність стратегії розвитку значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів, виявлення резервів та належного рівня економічної безпеки. В сучасних умовах рівень безпеки є важливим фактором, що впливає на діяльність всіх господарюючих суб’єктів, а також на стан і динаміку розвитку конкурентоспроможності підприємств АПК. Завдяки правильно обраним стратегічним орієнтирам та вчасному провадженні стратегії розвитку підприємства АПК можуть боротися за збільшення частки ринку і набувати нових конкурентних переваг. Обґрунтовано доцільність забезпечення конкурентоспроможності підприємств сільського господарства регіону, диверсифікацію їх виробництв здійснювати за рахунок створення інтегрованої структури.

Ключові слова: стратегічне управління, сільськогосподарське підприємство, агропромисловий кластер, агропромислова інтеграція, стратегічні напрями розвитку.

Список літератури

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. КНЕУ. 2002. 624 c.
2. Воронич М. М. Стан та основні тренди розвитку аграрного сектору України: геоекономічний аспект. Бізнес Інформ. 2019. № 6. С. 154–162.
3. Федоренко В.Г. Основи економічної теорії. К.: Алерта, 2007. 519 с.
4. Руснак А. В., Карнаушенко А. С. Страхування ризиків сільськогосподарських підприємств в Україні. Інвестиції: практика та досвід. № 19/2018. С. 5–10.
5. Слободянюк Н. О. Інвестиційні стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрної сфери національної економіки. Бізнес Інформ. 2017. № 1. С. 172–176.
6. Мельник О. В. Сучасні аспекти стратегічного управління в аграрному секторі економіки України. Бізнес Інформ. 2017. № 4. С.111–116.
7. Халатур С. М. Інституціональні детермінанти формування стратегії економічного розвитку сільського господарства України. Бізнес Інформ. 2017. № 5. С. 119–123.
8. Matvey S. Oborin. Infrastructure development in the agro-industrial complex of rural areas. Science Journal of VolSU. Global Economic System. 2018. Vol. 20. No. 2. P. 55–63.

Статтю було отримано 05.01.2023