# 56 370-377 Переглянути повний текст статті

УДК 330.3

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-4-56

Ян Буюнь,
аспірант ННІ «Каразінська школа бізнесу»,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
https://orcid.org/0000-0002-2832-6665

JEL classification: Q01; L61; M14

Стаття досліджує сталий розвиток металургійних підприємств в Україні в умовах кризових ситуацій, таких як війна та пандемія COVID-19. Метою статті є розробка методичного підходу, заснованого на інтегральній оцінці, для оцінки сталого розвитку металургійних підприємств, зокрема в умовах кризових ситуацій. Дослідження охоплює період 2010-2023 років і базується на аналізі даних 17 найбільших металургійних підприємств України. Методологія дослідження включає використання методу головних компонент, що дозволяє структурувати ключові показники сталого розвитку, та метод інтегральної оцінки для комплексної оцінки сталого розвитку підприємств. Результати дослідження підкреслюють новизну підходу до оцінки сталого розвитку металургійних підприємств в умовах кризових ситуацій, таких як війна та пандемія. Запропонована інтегральна оцінка сталого розвитку враховує не тільки традиційні економічні, соціальні та екологічні показники, але й унікальні фактори кризових умов, зокрема допомога лікарням, фінансування профілактичних та протиепідемічних заходів, військова допомога, підтримка внутрішньо переміщених осіб, відновлення зруйнованої інфраструктури, що робить підхід адаптованим до сучасних викликів. З використанням запропонованого методичного підходу підтверджено, що під час кризових ситуацій, таких як пандемія COVID-19 та війна, підприємства збільшують свої інвестиції в соціальну відповідальність, зокрема у заходи підтримки працівників, військових, місцевих громад, охорони здоров’я. Однак, після стабілізації ситуації інтенсивність таких соціальних ініціатив суттєво знижується, що пов’язано зі зміщенням пріоритетів на відновлення економічної ефективності підприємств. Практичне значення дослідження полягає в універсальності запропонованого підходу до оцінки ефективності управління сталим розвитком підприємств. Цей підхід може бути адаптований і застосований не лише для українських металургійних підприємств, але йдля інших країн та галузей, що стикаються з подібними кризовими ситуаціями. Така універсальність відкриває можливість для використання методології в умовах постійної нестабільності, дозволяючи оцінювати, як підприємства реагують на кризові виклики, адаптують свої стратегії та підтримують баланс між економічними, соціальними та екологічними аспектами сталого розвитку.

Ключові слова: сталий розвиток; металургія; криза; війна; COVID-19.

Література

  1. Kosse I. Priorities and mechanisms of industrial recovery of Ukraine. URL: https://bit.ly/4cIV4cu.
  2. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки : Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998
    №188/98-ВР. Веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/188/98-%D0%B2%D1%80#Text.
  3. Gu W., Mo W., Wang M. Enterprise-level sustainable entrepreneurship index construction and its applications. International Entrepreneurship and Management Journal. 2024. № 20(2). Р. 867–900.
  4. Yu K., Wu Q., Chen X., Wang W., Mardani A. An integrated MCDM framework for evaluating the environmental, social, and governance (ESG) sustainable business performance. Annals of Operations Research. 2023. DOI: https://doi.org/10.1007/s10479-023-05616-8.
  5. Missimer M., Mesquita P.L. Social Sustainability in Business Organizations: A Research Agenda. Sustainability. 2022. № 14(5). Article 5. DOI: https://doi.org/10.3390/su14052608.
  6. Schwartz M. S., Kay A. The COVID-19 global crisis and corporate social responsibility. Asian Journal of Business Ethics. 2023. № 12(1). Р. 101–124.
  7. Liza F. F., Ahmad F., Wei L., Ahmed K., Rauf A. Environmental technology development and renewable energy transition role toward carbon-neutrality goals in G20 countries. Clean Technologies and Environmental Policy. 2024. DOI: https://doi.org/10.1007/s10098-024-02804-3.
  8. Lehmann P., de Brito M. M., Gawel E., Groß M., Haase A., Lepenies R., Otto D., Schiller J., Strunz S., Thrän D. Making the COVID-19 crisis a real opportunity for environmental sustainability. Sustainability Science. 2021. № 16(6). Р. 2137–2145.
  9. Okay N. C., Sencer A., Taskin N. Quantitative indicators for environmental and social sustainability performance assessment of the supply chain. Environment, Development and Sustainability. 2024. DOI: https://doi.org/10.1007/s10668-024-05210-3.
  10. Neskorodeva I., Pustovgar S. An Approach to Predicting the Insolvency of Ukrainian Steel Enterprises Based on Financial Potential. Journal of Eastern European and Central Asian Research (JEECAR). № 2(2), 11. DOI: https://doi.org/10.15549/jeecar.v2i2.104.
  11. Ismawati L., Neskorodieva I., Pustovhar S. Influence of economic factors on the share’s value through the concepts of the life cycle: The case of Indonesia. Journal of Eastern European and Central Asian Research (JEECAR). № 10(1). Р. 114–124.
  12. Van Tulder R., Rodrigues S. B., Mirza H., Sexsmith K. The UN’s Sustainable Development Goals: Can multinational enterprises lead the Decade of Action? Journal of International Business Policy. 2021. № 4(1). Р. 1–21.
  13. Sclove S. L. Using Model Selection Criteria to Choose the Number of Principal Components. Journal of Statistical Theory and Applications. № 20(3). Р. 450–461.
  14. Goretzko D., Pham T. T. H., Bühner M. Exploratory factor analysis: Current use, methodological developments and recommendations for good practice. Current Psychology. 2021. № 40(7). Р. 3510–3521.
  15. Patro S. G. K., Sahu K. K. Normalization: A Preprocessing Stage (No. arXiv:1503.06462). 2015. URL: http://arxiv.org/abs/1503.06462.
  16. Geraghty M.A. Confidence Intervals. 2022. URL: https://bit.ly/3BSoaIk.
  17. Mooi E., Sarstedt M., Mooi-Reci I. Principal Component and Factor Analysis. In E. Mooi, M. Sarstedt, I. Mooi-Reci (Eds.), Market Research: The Process, Data, and Methods Using Stata. Springer, pp. 265–311. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-10-5218-7_8.
  18. Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 : Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text.
  19. З липня в Україні завершується дія карантину через COVID-19, – Шмигаль. РБК-Україна. 2023. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/lipnya-ukrayini-zavershuetsya-diya-karantinu-1687871993.html
  20. Glavas D., Visentin G. CSR in times of crisis: A systematic literature review. Management Review Quarterly. 2024. DOI: https://doi.org/10.1007/s11301-024-00445-w.
  21. Directive 2014/95/eu of the european parliament and of the council of 22 october 2014. European Union. 2014. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2014/95/oj

Статтю було отримано 02.11.2024