# 10 56-60 Переглянути повний текст статті

УДК 339.1

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-3-10

Кубліцька Олена Вячеславівна,
аспірантка кафедри менеджменту та адміністрування,
Національний університет «Чернігівська політехніка»
https://orcid.org/0000-0001-5897-1393

JEL classification: M31; Q02

У статі розглянуто інституційні аспекти розвитку стійкого ринку електронної комерції в Україні. Використання інституційної теорії дозволило розглянути еволюцію формування та розвитку соціальних інститутів, в також вплив технологічних змін на становлення стійкої системи електронної комерції. Розглянуто наявні у науковій літературі підходи до визначення сутності та розмежування інститутів та інституцій. Запропоновано авторське визначення інституту електронної комерції, під яким пропонується розуміти соціально сформовану систему, що структурує взаємодію на ринку електронної комерції шляхом реалізації сукупності формальних та неформальних правил, що здатні чинити вплив на діяльність суб’єктів за рахунок встановлення обмежень та організації мотиваційних механізмів, що підтримують бажану суб’єктну поведінку з метою максимізації сукупного економічного впливу. Виділено ключових суб’єктів, що функціонують в межах інституційного середовища електронної комерції, у тому числі: державні інститути; ринкові інститути; науково-дослідні інститути; громадські та некомерційні інститути, а також розглянуто їхню роль та функції. Сформовано авторську модель інституційного середовища системи електронної комерції, що базується на взаємодії агентів інституційного середовища, що сприяють інституціоналізації технологій електронної комерції в українському бізнес-середовищі завдяки реалізації інституційного впливу в межах взаємодії «бізнес-влада-суспільство». Серед очікуваних інституційних ефектів загальної модернізації соціально-економічної системи можна виділити гармонізацію взаємовідносин між окремими учасниками, а також зменшення ресурсної асиметрії. Аналіз літератури дозволив виявити, що впровадження електронної комерції значною мірою визначається реакцією на тиск з боку зовнішніх агентів (споживачів і конкурентів), а також внутрішніх агентів (працівників). Запропоновано ввести у вітчизняну наукову літературу тріаду інституційного тиску, що впливає на рішення підприємств приймати та розвивати системи електронної комерції, зокрема: примусовий, імітаційний та регуляторний типи тиску.

Ключові слова: електронна комерція; інституціоналізація; стійкість

Література

  1. Adriano de Sousa A., Klein L., Bernardes Voese S. The Impact of Institutional Pressures on the Adoption and Maintenance of E-commerce in Brazilian Micro and Small Enterprises (MSEs). Review of Business Management. 2022. No. 24 (2). P. 366- URL: https://rbgn.fecap.br/RBGN/article/view/4174.
  2. Катигробова О.В. Сутнісна характеристика понять “інститут” та “інституція” в теорії інновацій. sworld.com.ua. 2010. URL: https://www.sworld.com.ua/index.php/economy-311/economic-theory-and-history-311/7510-description-of-understanding-sutnsna-qnstitutq-ta-qnstitutsyaq-in-teor-nnovatsy.
  3. Дубина М., Попело О., Тарасенко О. Інституційні трансформації фінансової системи України в умовах розвитку цифрової економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 1(25). С. 91-110.
  4. Могилова А.Ю. “інститут” та “інституція”: проблема розрізнення понять. Структурні трансформації національних економік в умовах глобалізації: Міжнарожна науково-практ. конф. Миколаїв, 2014. С. 172-175.
  5. Кравченко А.С. Інституційні засади функціонування фінансового ринку в умовах цифровізації суспільства. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка і менеджмент». 2019. № 3 (81). С. 8-11.
  6. Гайдай Т.В. Інституція як інструмент інституційного економічного аналізу. Економічна теорія. 2006. С. 53-64.
  7. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки. Київ: Основи, 2000. 198 с.
  8. King J.L. Institutional Factors in Information Technology Innovation. Information Systems Research. 1994. Vol. 5. no. 2. P. 139-169. DOI: https://doi.org/10.1287/isre.5.2.139.
  9. Oxley J.E., Yeung B. E-Commerce Readiness: Institutional Environment and International Competitiveness. Journal of International Business Studies. 2001. Vol. 32. no. 4. P. 705–723. DOI: https://doi.org/10.1057/palgrave.jibs.8490991.
  10. Іванова Н., Кубліцька О. Цифровізація малого та середнього підприємництва: маркетингово-логістичні рішення в сфері електронної комерції. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 2 (34). С. 101-116.
  11. Miao J.J., Tran Q.D. Study on e-commerce adoption in SMEs under the institutional perspective: The case of Saudi Arabia. International Journal of E-Adoption. 2018. No. 10(1). P. 53–72.

Статтю було отримано 02.08.2024