УДК: 338.43:330.34

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-3-41

Олег Володимирович Піщенко
кандидат економічних наук,
Чернігівський національний технологічний університет
ORCID ID: 0000-0002-6804-6086

JEL classification: Q10

Анотація

Сформовано теоретичну архітектуру інституціонально-управлінської моделі забезпечення соціально-економічної безпеки аграрного виробництва, яка сприяє врахуванню селективного підходу у вирішенні проблем аграрного виробництва та відповідності запропонованих заходів інституціональним особливостям за рахунок єдності складу засновників та учасників інституційних реформувань з одночасним розмежуванням функцій генератора регулювання соціально-економічної безпеки аграрного виробництва і їх реалізації на державному та місцевому рівнях. Функціонування відповідних механізмів інституційного регулювання аграрного виробництва сприятиме: ефективному регулюванню соціально-економічної безпеки; якісному моніторингу; посиленню саморегулювання; демонополізації каналів збуту продукції; упорядкуванню системи ціноутворення на продукцію аграрного виробництва.

Надано складові системи стратегічного управління соціально-економічною безпекою аграрного виробництва. Представлено організаційно-економічні детермінанти забезпечення соціально-економічної безпеки аграрного виробництва. Визначено стратегічні напрями інституційно-структурного регулювання соціально-економічної безпеки аграрного виробництва України. Доведено, що основними характеристиками соціально-економічної безпеки аграрного виробництва як системи служать: найтісніші координаційні та ієрархічні взаємозв’язки його окремих компонентів; комплексність, або емерджентність. Вирішувати цю проблему доцільно із застосуванням оцінки всіх видів економічних ресурсів: природних, фінансових, матеріальних, людських, інформаційних тощо. Аналіз складових соціально-економічної безпеки аграрного виробництва свідчить про те, що в Україні спостерігаються не значні тенденції до підвищення рівня соціально-економічної безпеки аграрного виробництва, які, у свою чергу, наростають недостатньо швидко та є нерівномірними у видово-компонентному розрізі, що потребує застосування вирівнювального регуляторного впливу.

Ключові слова: аграрне виробництво, соціально-економічна безпека, інституційно-структурне регулювання.

Список літератури

1. Щуревич Л.М. Інноваційні перспективи в розвитку сільського господарства в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2018. №10. С. 101-105.
2. Манойленко О.В. Управління інноваційними процесами: формування методичного підходу до подолання бар’єрів розвитку. Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики. Х.: ВД «ІНЖЕК», 2013. С. 139–158.
3. Никифоров А. Є. Інноваційна діяльність: теорія і практика державного управління : монографія / А. Є. Никифоров. К.: КНЕУ, 2010. 420с.
4. Shestakovska T. FinTech business and prospects of its development in the context of legalizing the cryptocurrency in Ukraine. The Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine. 5. рр. 77-89.
5. Саблук П. Т. Інноваційна модель розвитку сільського господарства економіки України та роль науки в її становленні. Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. 2011. № 2. С. 200-208.
6. Стратегія розвитку сільського господарства економіки на період до 2020 року. Схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 806-р. URL: http://zаkоn4.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/806-2013-р.
7. Концепція Державної цільової програми розвитку сільського господарства економіки на період до 2022 року: проект. URL: http : // mіnаgrо.gоv.uа/nоdе/16822
8. Красноруцький О. О., Руденко С.В. Функціональні та інструментальні концепції в дослідженнях механізмів управління економічним потенціалом аграрних підприємств. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2016. № 2. С. 5-10.

Статтю було отримано 03.07.2020