УДК 330.3:631.1(477)
Однією з умов подальшого ефективного функціонування вітчизняної аграрної сфери є її сталий розвиток та ефективна конкурентоспроможна діяльність усіх форм аграрного виробництва, в основі якої лежить формування сприятливого інституційного середовища.
Така модель розвитку передбачає узгодженість інтересів усіх груп стейкхолдерів, збалансованість за економічними, соціальними й екологічними параметрами, недискримінаційність та орієнтованість на тривалість у часі, задоволеність потреб не лише сьогодення, а і майбутніх поколінь.
Криза неоліберальної глобалізації, інституціональні трансформації в епоху постмодерну привели до реконцептуалізації економіки сталого розвитку й формування парадигми інклюзивного розвитку. Одним із центральних елементів теорії інклюзивної економіки є перехід від екстрактивних політичних та економічних інститутів до інклюзивних, що супроводжується розширенням прав і свобод усіх без винятку верств населення.
Особливої актуальної проблема становлення інклюзивної економіки в Україні набрала з ухваленням указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», відповідно до якого національним пріоритетом є забезпечення інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина. Також цим Указом передбачено упровадження дієвої системи моніторингу реалізації цільових завдань у коротко- і довгостроковій перспективі.
Слід зазначити, що у міжнародній практиці для оцінювання рівня інклюзивності національних економік використовують методику розрахунку індексу інклюзивного розвитку, що була затверджена на початку 2018 р. на Всесвітньому економічному форумі. Однак ця методика зорієнтована лише на міжнародні зіставлення країн, без урахування їхніх регіональних і галузевих особливостей. Тому, з огляду на важливість цієї проблеми, в Україні є потреба адаптації методичних засад оцінювання інклюзивності розвитку регіональних економік та економіки аграрної сфери. Зважаючи на вищевикладене, монографію А. О. Гуторова «Інклюзивний розвиток економіки і аграрної сфери (теорія, методика, аналіз)»[1] слід вважати актуальною і науково значущою.
Рецензована монографія видана за рішенням вченої ради провідної наукової установи в системі аграрної економіки – ННЦ «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України. Книга структурно складається з передмови, трьох розділів, післямови і додатків. У першому розділі «Теоретичні засади інклюзивної економіки та інклюзивного розвитку» узагальнено економічні передумови формування парадигми інклюзивного розвитку й розкрито сутність інклюзивної економіки. У другому розділі «Методичні засади оцінювання рівня інклюзивного розвитку» проаналізовано основні макроіндикатори розвитку інклюзивної економіки, а також обґрунтовано методику оцінювання рівня інклюзивного розвитку економіки України та аграрної сфери на регіональному рівні. Третій розділ «Стан інклюзивного розвитку економіки регіонів і аграрної сфери» присвячено аналізу макроекономічних детермінант інклюзивного розвитку національного господарства та оцінюванню рівня інклюзивного розвитку економіки регіонів і аграрної сфери України.
Ознайомлення зі змістом монографії «Інклюзивний розвиток економіки і аграрної сфери (теорія, методика, аналіз)» дає змогу стверджувати про її ґрунтовність, системність викладення матеріалу та новизну авторських пропозицій. Книга є цікавою для науковців, працівників органів державної влади, викладачів, здобувачів наукових ступенів, студентів закладів вищої освіти економічних спеціальностей.