УДК: 331.005.95

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-1-46

Войнича Лілія Йосипівна,
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту ім. проф. Є. В. Храпливого
Львівський національний університет природокористування
https://orcid.org/0000-0002-8079-0289
Верзун Андрій Андрійович,
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту ім. проф. Є. В. Храпливого
Львівський національний університет природокористування
https://orcid.org/0000-0003-4078-237Х

JEL classification: J24 O15

Управління людськими ресурсами виникло як концепція в 1980-х рр. Ребрендинг управління персоналом швидко став популярним, але багато організацій не були ознайомлені з еволюцією теоретичних досліджень, що лежать в основі цієї концепції. Дослідження має на меті надати короткий і доступний огляд як самої еволюції управління людськими ресурсами, так і поточних досліджень у цій галузі. Проведено аналіз досліджень щодо походження управління людськими ресурсами, розглянуто проблеми, пов’язані з функціями, ролями і стратегіями менеджерів, а також дискусії щодо того, як управління людськими ресурсами впливає на ефективність організації. Наведено результати ретроспективного аналізу підходів у трактуванні поняття «управління персоналом». Обґрунтовано теоретичну конструкцію дефініції «управління людськими ресурсами підприємства». Зважаючи на стохастичність зовнішнього середовища, невизначеність, політичну та економічну нестабільність, глобалізацію економік, зазначено, що потенціал людських ресурсів є інструментом для зменшення ризиків ведення бізнесу. За таких умов бізнес існує для людини, а не людина для бізнесу.

Ключові слова: управління людськими ресурсами, управління персоналом, ефективність організації, продуктивність, лідерство, управління, організаційна культура.

Література

  1. Kleiman L. Human Resource Management: A Managerial Tool for Competitive Advantage. Cincinnati: South-Western College Publishing, 2000.
  2. Armstrong M. A Handbook of Human Resource Management Practice. Kogan Page, London, 2006.
  3. Taylor S. Contemporary Issues in Human Resource Management, CIPD, UK, 2011.
  4. Boudreau J., Ramstad P. HR’s evolution. HR Monthly. 2009. 34 р.
  5. Collings D.G., Wood G. Human resource management: A critical approach. 2009. Р. 1-16.
  6. Nankervis A., Chatterjee S., Coffey J. Perspectives of Human Resource Management in the Asia Pacific, Sydney, Pearson Education Australia, 2007.
  7. Frederick W.T. The Principles of Scientific Management. 1911.
  8. Hunt J. The anatomy of organisational change in the twenty first century. 2003. Р. 3-
  9. Mayo E. Hawthorne and the Western Electric Company. Harvard Business School, 1945.
  10. Kelly D. A shock to the system? The impact of HRM on academic IR in Australia in comparison with the USA and UK, 1980- Asia Pacific Journal of Human Resources. 2003. № 41(2). Р. 149-71.
  11. Ogier J. Advancing the profession. HR Monthly. Р. 30-2.
  12. Urban G.L. SPRINTER: A Tool for New Products Decision Makers. Industrial Management Review. 1967. № 8 (2). Р. 43-45.
  13. Paauwe J., Boon C. Strategic HRM: A critical review. Human resource management: A critical approach, 2009. Р. 38-54.
  14. Willcoxson L. Creating the HRM context for knowledge management. 72 р.
  15. Patrickson M., Hartmann L. HRM in Australia-Prospects for the Twenty-First Century. International Journal of Manpower. № 22(3). Р. 198-204.
  16. Ulrich D. Human Capital. 2006. 3 р.
  17. Erwee R. Integrating diversity management initiatives with strategic human resource management. 59 р.

Статтю було отримано 14.01.2024