УДК: 351: 002.9

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-23

Валерій Данилович Бакуменко
доктор наук з державного управління, професор,
професор кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту,
Харківський національний технічний університет сільського
господарства імені Петра Василенка
ORCID ID: 0000-0001-7292-637X
Олексій Олександрович Красноруцький
доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту
Харківський національний технічний університет сільського
господарства імені Петра Василенка
ORCID ID: 0000-0001-6439-7922
E-mail: oleksiy.krasnorutskyy@gmail.com
Анатолій Федорович Гацько
доктор економічних наук, доцент, доцент кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту Харківський національний технічний університет сільського
господарства імені Петра Василенка
E-mail: zmiivnu@khntusg.info

JEL classification: D73; D83

Анотація

В контексті реформи системи державного управління з урахуванням концепції децентралізації та «доброго врядування» (Good Governance) необхідна модернізація системи менеджменту та моделі управління знаннями. Саме тому стаття присвячена висвітленню авторського підходу до обґрунтування формування системи сучасних знань у галузі публічного управління та адміністрування в Україні. Доведено, що підхід щодо формування системи знань має базуватися на визначенні потреб об’єктів публічного управління. Визначена потреба дотримання закону необхідного різноманіття для суб’єкта публічного управління відносно його знань щодо об’єкта. Розглянуто зміст принципу «від загального до конкретного» для об’єктів публічного управління. Представлена структура формування системи базових знань у публічній сфері, яка об’єднує ряд блоків. Перший блок стосується системи базових знань щодо публічного управління та адміністрування. Другий блок стосується уявлення про систему органів публічної влади різних рівнів. Третій блок стосується формування базових знань щодо публічної служби. Четвертий блок стосується формування системи базових знань щодо сучасних тенденцій розвитку вітчизняного публічного управління. П’ятий блок стосується знань щодо розроблення та реалізації публічної політики та здійснення публічного адміністрування. Шостий блок стосується розгляду публічного адміністрування як цілеспрямованої діяльності з налагодження внутрішніх процедур і процесів в органах публічного управління для забезпечення їх безперебійного функціонування. Сьомий блок стосується системи знань щодо забезпечення суспільної стабільності. Восьмий блок є словником основних термінів, а дев’ятий – бібліографічним. Запропонований підхід є науковим обґрунтуванням розроблення освітньо-професійних програм базового підручника та стандартів для спеціальності 281 – «Публічне управління та адміністрування».

Ключові слова: знання, публічне адміністрування, закон необхідного різноманіття, публічна політика, державна служба, органи публічної влади, суспільна стабільність.

Список літератури

  1. Алюшина Н. Ефективні інструменти управління знаннями та кадровим потенціалом органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Ефективність державного управління; зб. наук. пр. 2015. Вип. 43. С. 165-175.
  2. Бакуменко В. Д., Красноруцький О. О. Предметна системологія публічного управління та адміністрування. Матеріали конгресу «Публічні виклики ХХІ ст.» ХАРІДУ НАДУ. 2018. С. 366-368.
  3. Гантимуров А. П., Александров А. А. Система управления знаниями как основа логистики инноваций. Гуманитарный вестник. 2013. вып. 10. URL: http://hmbul.bmstu.ru /catalog / economy / log / 113.html
  4. Днепровская Н. В., Шевцова И. В. Исследование управления знаниями среди государственных гражданских служащих. Государственное управление. Электронный вестник. Выпуск № 66. Февраль 2018. С. 60-76.
  5. Ефимов В. В. Управление знаниями: учебное пособие. Ульяновск: УлГТУ, 2005. 111 с.
  6. Золотухин В. А. Управление знаниями органа государственной службы на основе технологий дистанционного образования. Общество. 2013. С. 20-25.
  7. Маматова Т. В. Управління знаннями в публічному управлінні: методологічні засади та шляхи практичної імплементації в Україні. Публічне управління: теорія та практика: наук. зб. Харків: Магістр, 2012. № 2 (10). С. 27- 32.
  8. Козак В.М. Управління знаннями в контексті модернізації публічного управління в Україні. Державне управління та місцеве самоврядування. Вип. 3 (34). 2017. С. 43-48.
  9. Управління знаннями. Вікіпедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0 %A3 %D0 %BF %D1 %80 %D0 %B0 %D0 %B2 %D0 %BB %D1 %96 %D0 %BD %D0 %BD %D1 %8F_ %D0 %B7 %D0 %BD %D0 %B0 %D0 %BD %D0 %BD %D1 %8F %D0 %BC %D0 %B8.
  10. Управление знаниями в системе Организации Объединенных Наций. Объединенная инспекционная группа. IU/REP/2016/10. Женева. 2016. 57 с.
  11. Шершньова З. Є., Іванов О. В. Методичні основи формування підсистеми управління знаннями у корпораціях у контексті організаційного розвитку. Проблеми економіки. 2012.№ 3. С. 155-160.
  12. Шмагун А. Методологические средства обеспечения прироста знаний в системе государственного управления. Публичное управление: Научный журнал. Изд-во Академии госуд. упр. Республики Армения. Вып. 1, Ереван, 2016. С. 34-42.

Статтю було отримано 29.06.2019