УДК: 316.46

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-4-1

Ушкальов Володимир Васильович,
кандидат економічних наук, доцент,
доцент кафедри економіки підприємства та організації бізнесу,
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0002-2445-669X
Шаповалова Інга Олексіївна,
доктор економічних наук, доцент,
професор кафедри економіки підприємства та організації бізнесу, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
https://orcid.org/0000-0003-1588-3910

JEL classification: J00, J21

У статті досліджено особливості, проблеми та засоби формування лідерського стилю послідовника в процесі зміни поколінь в управлінні підприємством. Проведено узагальнення теоретичних основ формування стилю лідерства. Виявлено структуру та напрями забезпечення ефективності цього процесу. Систему лідерства, що застосовує керівництво сучасного підприємства, можна розглядати як конкурентну перевагу, збереження якої в процесі зміни поколінь в управлінні підприємством може бути досягнуто шляхом цілеспрямованого формування стилю лідерства в осіб, що перебувають у кадровому резерві. Робота з кадровим резервом має бути спрямована на формування синергетичної єдності змістовної та комунікаційної складових лідерського стилю та вирішувати завдання узгодження систем цінностей і ціннісних орієнтацій, притаманних керівнику і персоналу підприємства. Водночас значну увагу слід приділити формуванню таких елементів лідерської поведінки, як робота з цінностями – виявлення, узгодження, корекція; робота з конфліктами – розвиток комунікативних компетентностей лідерського стилю «посередника» та здатності використовувати потенціал конфлікту для згуртовування та об’єднання послідовників; управління емоціями – уміння ідентифікувати емоції, зміни емоцій та їх інтеграції в процес мотивації. Використання теорії поколінь як інструменту ідентифікації цінностей різних вікових груп дозволяє спростити механізм ідентифікації потенційних проблемних зон з ретрансляції лідерства та визначити напрями формування та розвитку лідерського стилю наступника. Засобами забезпечення формування стилю лідерства під час зміни поколінь на підприємстві слід визнати як традиційні форми підвищення кваліфікації (для створення базових управлінських компетентностей), так і сучасні інтерактивні: тренінги та коучинг (для формування інтегральних лідерських утворень).

Ключові слова: лідерство, стиль лідерства, управлінські компетентності, менеджмент, управління підприємством, теорія поколінь.

Література

1. Саврук О.Ю. Стилі керівництва: сутність та характерні риси. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2009. № 640. С. 387-393.
2. Goleman D., Boyatzis R., Mckee A. Primal Leadership. Learning to lead with emotional intelligence. Boston; Massachusetts: Harvard business School Press, 2013. 336 p.
3. Kelner S.P., Rivers C.A., O’Connell K.H. Managerial Style as a Behavioral Predictor of Organizational Climate. Boston: McBer & Company, 1996.
4. Muhlfeit J., Costi M. The Positive Leader: How Energy and Happiness Fuel Top-Performing Teams. London: FT Publishing International, 2016. 344 р.
5. Вінс В.А. Заболотна Ю.В. Типологія стилів лідерства та психологічні особливості реалізації лідерського потенціалу керівного складу організації. Габітус. 2022. Випуск 43. С. 195-199. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2022_43_36.
6. Kets de Vries M. The Leadership Mystique: A User’s Manual for the Human Enterprise. Jupiter: Pearson FT Press, 2001, 352 p.
7. Завадський Й.С., Осовська Т.В., Юшкевич О.О. Економічний словник. Київ: Кондор, 2006. 355 с.
8. Gerzon M. Leading Trough Conflict. How Successful Leaders Transform Differences into Opportunities. Boston, Massachusetts: Harvard Business School Press, 2006. 288 р.
9. Лугова В.М., Чепель І.В. Розвиток лідерської компетентності менеджера: сучасні підходи. Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика: матеріали міжнар. науково-практ. конф., Харків, 18-19 березня 2019. С. 197-199. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/21232.
10. Лепейко Т.И., Гаваагийн Б. Генезис теорий лидерства. Бизнес информ. 2016. № 12. С. С. 254-259.
11. Howe N., Strauss W. The Next 20 Years: How Customer and Workforce Attitudes Will Evolve. Harvard Business Review. 2007. Р. 41-52.
12. Денисенко М.П., Давиденко Н.В. Теорія поколінь та який її вплив на сучасний бізнес. Економіка та держава. 2020. № 1. С. 46-49. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2020_1_10.
13. Близнюк Т.П. Поколінська культура покоління Х та Y в Україні: ціннісний аналіз. Вісник Одеського національного університету. Економіка. 2017. Том 22. Випуск 7 (60). C. 52-56. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/18045.
14. Близнюк Т.П. Оцінка поколінських цінностей покоління бебі-бумерів та покоління X в Україні. Економіка і менеджмент. 2017. №27. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/18039.
15. Stillman D., Stillman J. Gen Z. Work: How the Next Generation Is Transforming the Workplace. London: Harper Business, 2017. 320 р.
16. Hodgkinson С., Blackwell B. Philosophy of Leadership. Oxford: St. Martin’s Press, 1983. 247 р.
17. Kuczmarski S., Kuczmarski Th. Values-Based Leadership. New York: Englewood Cliffs, 1995. 237 p.
18. Іванісов О.В. Формування системи трудової адаптації молоді на вітчизняних підприємствах. Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Харків-Торунь, 16 квітня 2021. С. 131-133.
19. Stanier M.B. The coaching habit. The Coaching Habit: Say Less, Ask More. Toronto: Box of Crayons Press, 2016. 264 p.

Статтю було отримано 22.09.2023