# 41 323-329 Переглянути повний текст статті

УДК: 334.78.631.11 (477)

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-2-41

Олександр Валерійович ДЕРКАЧ
здобувач Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка
E-mail: oderkach2022@ukr.net
ORCID ID: 0000-0002-9393-5985

JEL classification: М14

Анотація

У статті досліджено питання щодо формування механізму активізації соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу. Встановлено, що фундаментальним базисом становлення принципово нового механізму активізації соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу має стати концепція соціальної конкурентоспроможності, яка вимагає трансформації соціально-економічних зв’язків, формування інтеграційної стратегії розвитку, а її зміст полягає у поступовому переході від одиничних соціальних зобов’язань до здійснення системних соціальних інвестицій і отримання на цій основі не лише економічних вигод (максимізація прибутку або задоволення фінансових інтересів власників бізнесу), а й підвищення рівня конкурентоспроможності секторів, територій, галузей, забезпечення не тільки економічної складової, але й соціального захисту персоналу суб’єктів господарювання та загальної спільноти. Обґрунтовано доцільність запровадження організаційно-економічного механізму активізації соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу на основі концепції формалізації впливу стану та динаміки соціальних складових економічного потенціалу вказаних суб’єктів економічних відносин на їх конкурентоспроможність, економічну ефективність основної діяльності та стабільність економічного розвитку. Узагальнюючи формування організаційно-економічного механізму активізації соціальної відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу на принципах поліструктурності, компліментарності, інституційної визначеності та конвергентного поєднання площин прояву економічних ефектів реалізації соціально-відповідальних ініціатив, можна стверджувати , що його практична реалізація на реальних підприємствах аграрного виробництва сприяє покращенню результативних показників діяльності підприємств аграрного виробництва в процесі трансформації соціально-економічних зв’язків галузі. Іншими словами, вважаємо доцільним зауважити, що акценти у взаємодії з бізнесом поступово зміщуються у бік добровільного саморегулювання, і бізнес-структури в аграрній сфері в контексті нарощення конкурентоспроможності поступово переходять від несистемної вимушеної добродійності до складніших, стратегічних форм взаємодії з громадськістю і владою.

Ключові слова: соціальна відповідальність, суб’єкти аграрного бізнесу, механізм активізації соціальної відповідальності.

Список літератури

  1. Гнатьєва Т.М. Гришова І. Ю. Проблеми формування інноваційної системи України. Інноваційна економіка. № 12. 2012 С. 54–62.
  2. Грицина Л.А. Еволюція та формування концепції корпоративної соціальної відповідальності підприємства. Матеріали ІІ Міжнар. науково-практ. конф. «Наука та технології: крок в майбутнє – 2007». Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2007. Т. 2. С. 30–36.
  3. Єлінєвський В.Ю Формування та шляхи удосконалення регіональної політики в умовах асиметричного розвитку соціально-економічної сфери. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. «Економіка і менеджмент». № 12 (66). 2015. С. 15–19.
  4. Зайкіна Г.М. Повышение уровня развития управления социально-економическими системами. Актуальные проблемы интеграции экономических интересов России и Украины: междунар. заоч. научно-практ. конф. (Тольятти – Киев – Одесса, 25 февраля 2014 г.): сборник научных трудов. Тольятти: Изд-во ТГУ, 2014. С. 11–15.
  5. Красноруцький О.О. Концептуальні засади здійснення корпоративної соціальної відпо-відальності харчовими та переробними підприємствами. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». Вип. 10. Ч. 3. 2015. С. 52–54.
  6. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М.: «Дело», 2003. 703 с.
  7. Митяй О.В. Основні напрямки оцінки потенційних можливостей аграрних підприємств. Весник науки Тольяттинского государственного университета. 2013. № 3 (14). С. 53-59.
  8. Мунтіян В.І. Економічна безпека України. К.: вид-во КВІЦ, 2009. 464 с.
  9. Панюк Т.П. Роль cоціальної відповідальності бізнесу в діяльності молокопереробних підприємтсв. Проблеми і перспективи економіки та управління: науковий журнал. Чернігів: Черніг. нац. технол. ун-т, 2015. № 2 (2). С. 118–122.
  10. Россоха В.В. Потенціал аграрного підприємства: методологія дослідження. Економіка АПК. 2005. № 4. С. 35–40.
  11. Шабатура Т.С. Імплементація соціально-орієнтованого бізнесу в площину економічного потенціалу харчових підприємств. Економіка: реалії часу: науковий журнал. № 3 (13). С. 13–21.
  12. Пушак Я.Я., Лагодієнко В.В. Соціальна відповідальність підприємств харчової промисловості як основа інноваційного розвитку сучасної економіки. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2018. № 3. С. 27-36.

Статтю було отримано 10.05.2021