УДК: 338.43

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-4-17

Володимир Ілліч ПІЛЯВСЬКИЙ
кандидат економічних наук, докторант,
Міжнародний університет бізнесу і права, м. Херсон
ORCID ID: 000-0003-3311-0559

JEL classification: L13; L20; Q13

Анотація

В статті розглядаються питання щодо системоутворюючих елементів формування конкурентного потенціалу агропромислових підприємств і вибору конкурентної стратегії як чинника зміцнення й підвищення ефективності його використання через стратегічне управління. Встановлено, що поряд із використання ексклюзивних за якостями та кількісними характеристиками ресурсів конкурентні переваги можуть створюватись також за рахунок властивостей внутрішнього й зовнішнього середовища, які є рідкісними серед конкурентів. Особливу роль приділено таким перевагам як компетенція. Визначено зовнішні та внутрішні чинники конкурентного потенціалу агропромислового підприємства, які охоплюють його політику асортименту, маркетин-гу, управління якістю продукції та виробничих процесів, техніко-технологічний та інноваційний розвиток, наявність висококваліфікованого персоналу, доступ до якісної сировини. Обґрунтовано та представлено блок-схему вибору конкурентної стратегії роз-витку потенціалу агропромислового підприємства. При цьому виокремлено два момен-ти: структурний склад виробництва й позиціонування. Запропонований методичний підхід такого аналізу й вибору конкурентної стратегії дозволяє підприємству не тільки сформувати, але й успішно реалізувати довготривалу перевагу в мінливому середовищі.

Конкурентну стратегію як інструмент пов’язано із успішною реалізацією стратегічного управління. Визначено, що стратегічне управління має здійснюватися через відповідний організаційно-економічний механізм, який направлений на формування та зміцнення конкурентності потенціалу та конкурентоспроможності агропромислового підприємства. Запропонований механізм включає стратегічний аналіз середовища функціонування. При цьому встановлені істотні характеристики зовнішнього середовища як бази визначення місії та цілей підприємства, кожен з яких складається із виділених підпроцесів. Указано, що вироблення бізнес-стратегії вважається серцевиною стратегічного управління, а функціональні стратегії мають забезпечувати кожен управлінський рівень. Розроблено основні завдання оцінки та контролю виконання стратегії. Визначено, що коригування за результатами стратегічного контролю має застосуватись як до реалізованої стратегії, так і цілей господарюючих суб’єктів. В цілому реалізація організаційно-економічного механізму стратегічного управління обумовлює певні правила та прийоми формування й зміцнення конкурентного потенціалу агропромислових підприємств.

Ключові слова: конкурентний потенціал, конкурентна стратегія, стратегічне управління, вибір стратегії, бізнес-стратегія, функціональні стратегії, стратегічний аналіз, зовнішнє середовище, внутрішнє середовище, агропромислові підприємства.

Список літератури

1. Конкурентный потенциал перерабатывающих предприятий АПК / [А.В. Пилипук, Ф.И. Субоч, М.И. Баранова, Л.А. Лопатнюк, С.И. Пущаенко, Т.С. Пронина, В.А. Дурович, В.В. Талайко]; под ред. В.Г. Гусакова. Минск: Беларус. наука, 2012. 217 с.
2. Портер М. Международная конкуренция: Конкурентные преимущества стран [пер. с англ./под ред. Щетинина В.Д.]. М.: Международные отношения, 1993. С. 896.
3. Другова О.С. Розробка методу оцінки конкурентного потенціалу. Наукові праці Національного університету харчових технологій. Серія економічні науки / редкол.: С.В. Іванов (гол. ред.) та ін. Київ: НУХТ, 2011. № 40. С. 132–134.
4. Михальченко О.А. Концептуальні основи формування поняття «конкурентний потенціал авіабудівного підприємства». Економічний часопис ХХІ. Київ: Інститут трансформації суспільства, 2015. № 9-10. С. 48–51.
5. Ушкаренко Ю.В., Шульга М.О. Конкурентний потенціал підприємств харчової промисловості: методологічні підходи. Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції. Херсон: ХНТУ, 2015. № 17(6). С. 151-154.
6. Стахова М.В., Малик О.В. Конкурентний потенціал як основа формування конкурентоспроможності підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. Електронне наукове видання. Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського, 2017. Вип. № 16. С. 468-473.
7. Якименко-Терещенко Н.В., Ніколаєш Я.Р. Сутність та принципи розвитку конкурентного потенціалу економічної системи. Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал. Київ. 2018/1. № 2. С. 32-35.
8. Крисько Ж.Л. Сутність конкурентоспроможності через вивчення природи конкуренції. Глобальні та національні проблеми економіки. Електронне наукове видання. Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського. 2018. Вип. 22. С. 22-26.
9. Циганюк О.О. Аналіз позиції підприємства в конкурентній боротьбі за методом конкурентних переваг. Актуальні проблеми економіки. Київ: ПАТ ВНЗ Національна академія управління, 2009. № 9. С. 155-162.
10. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. К.: ЦНЛ, 2005. 352 с.
11. Мізюк Б.М. Основи стратегічного управління: підручник. Львів: Магнолія. 2006, 2009. 544 с.
12. Томпсон А.Л., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: учебник для вузов пер. с англ.; под ред. Л.Г. Зайцева. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2002. 576 с.
13. Pearсe J.A., Robinson B.jr. Strategic Managment: Formulation, Implemen tation and Control. New York: McGraw – Hill / Irwin, 2011. 935 p.
14. Закшевська Е.В., Ударов С.В., Загвозкин М.В. Адаптационная система хозяйствования в системе стартегического управления сельськохозяйственными предприятиями. Направления развития предпринимательских структур в АПК России: матер. Всерос. науч-практ. конф. (в авторской редакции), (г. Воронеж 18 октября 2010 года): Воронеж. ГНУ НИИЭОАПК ЦЧР России, 2010. С. 56-60.

Статтю було отримано 21.09.2019