УДК: 330.341.1:338.1

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-1-6

Шалухіна Вікторія Вікторівна,
здобувач,
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Ляшенко Владислав Миколайович,
здобувач,
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Черкаський Григорій Ігорович,
здобувач,
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Ващиленко Артем Миколайович,
здобувач,
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Сумара Артем Олександрович,
здобувач,
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

JEL classification: E22; F01; F02; O00; J00

В умовах воєнного стану та повоєнного відновлення територій важливим є забезпечення формування інноваційного потенціалу, що слугуватиме їх рушійною силою віднови та становлення. Важливим при формуванні інноваційного потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівнях є обов’язкове врахування сучасних тенденцій та викликів цифрової трансформації. Інноваційний потенціал в умовах цифровізації відіграє ключову роль в процесі повоєнного відновлення як окремої території, так і країни в цілому. Саме тому здійснення процесу формування інноваційного потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівнях в умовах цифровізації є досить актуальним та своєчасним.

Метою статті є процес формування інноваційного потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівнях в умовах цифровізації.

Здійснено процес формування інноваційного потенціалу на макро-, мезо- та мікрорівнях в умовах цифровізації. Проведено взаємозв’язок складових потенціалу підприємства та його взаємодія із зовнішнім середовищем. Визначено фактори впливу на процеси модернізації підприємств в контексті інноваційно-цифровізаційних тенденцій, сформовано базові складові цифрової економіки. Визначено перелік необхідних дій для успішної цифровізації на мезо- та мікрорівнях. Сформовано стратегічні пріоритети цифрової трансформації на макро-, мезо- та мікрорівнях та економіці. Доведено, що важливим при формуванні інноваційного потенціалу є врахування його складових зовнішнього (управлінського, експортного, науково-дослідного) та внутрішнього середовища (маркетингового, виробничого, інформаційного, інтелектуального, логістичного та фінансово-кредитного). Визначено, що фактори впливу на процеси модернізації підприємств в контексті інноваційно-цифровізаційних тенденцій поділяються на зовнішні та внутрішні. Розкрито, що основними складовими цифрової економіки є інфраструктура, цифрові ділові операції та електронна комерція. Визначено, що відповідний активний розвиток складових цифрової економіки сьогодні спостерігається у суспільстві. Доведено, що основними елементами інновацій сучасної цифрової інфраструктури є: технологічні, інформаційні, комунікаційні та технічні. Відповідні елементи дозволяють повністю розкрити та впровадити інновації з використанням цифрової інфраструктури.

Ключові слова: цифровізація, цифрова економіка, інноваційний потенціал, мікро-, мезо-, макрорівень.

Список літератури

  1. Ханін С. Г., Дергалюк М. О. Організаційно-економічні засади активізації детермінант інтелектуально-інноваційного розвитку регіонів в умовах цифровізації. Проблеми і перспективи економіки та управління. № 4(28). С. 170–176. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2021-4(28)-170-176
  2. Вовк О. М. Формування інноваційного потенціалу підприємств в умовах цифровізації регіональних економічних систем. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Вип. 3 (52). Том 21. С. 64–77. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2022.3(52).275784
  3. Ареф’єва О. В., Вовк О. М., Очеретяна С. М. Методичні засади діагностування результативності модернізації підприємств у контексті реалізації інноваційного потенціалу. Вісник КНУТД. Серія: економічні науки. № 4 (149). С. 8–16.
  4. Залізнюк В. П., Сафонік Н. П., Кая А. С. Сучасні тенденції інноваційної діяльності підприємств України у міжнародному економічному просторі. Економічний вісник Дніпровської політехніки. № 4 (76). С. 183–189. DOI: https://doi.org/10.33271/ebdut/76.183
  5. Шендерівська Л. П., Кваско А. В. Напрями розвитку інноваційного потенціалу підприємств. Економічний простір. № 166. С. 74–80.
  6. Верба В. А., Новікова І. В. Методичні рекомендації з оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Проблеми науки. 2003. № 4. С. 22–31.
  7. Городнова Н.  В., Пешкова А. А. Развитие теоретических основ оценки цифрового потенциала промышленного предприятия. Дискуссия. Вып. 90. С. 74–84.
  8. Левицька Н. Використання цифрових технологій у праві. Підприємництво, господарство і право. № 9. С.165–169.
  9. Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний» – 2020). Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 2016. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf
  10. Котельникова Ю. М. Підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах цифровізації. Innovation and Sustainability. 2022. № 4. С. 101–108. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2022.4.101.10
  11. Irtyshcheva I., Pavlenko O., Boiko Y., Stehnei M., Kramarenko I., Hryshyna N., Ishchenko O. Еvaluation of efficiency of regional public governance in the context of achieving goals of sustainable development. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. Vol. 44. Issue 4. рр. 497–505.
  12. Vishnevskaya O., Irtyshcheva I., Kramarenko I., Popadynets N. The Influence of Globalization Processes on Forecasting the Activities of Market Entities. Journal of Optimization in Industrial Engineering. Vol. 15. Issue 1. Winter & Spring рр. 261–268.
  13. Крамаренко І. С., Широков М. А., Нікон Д. Є., Білоус О. А. Роль інвестиційного потенціалу у контексті продовольчої безпеки. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економічні науки. № 3. С. 433–444.
  14. Іртищева І. О. Факторинг як напрям стратегічного розвитку фінансового забезпечення агропродовольчої сфери. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економічні науки. № 8. С.16–21.

Статтю було отримано 07.01.2023