УДК: 338.763

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-1-30

Мандич Олександра Валеріївна,
доктор економічних наук, професор, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Державний біотехнологічний університет
https://orcid.org/0000-0002-4375-2208
Бабко Наталя Миколаївна
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу, управління репутацією та клієнтським досвідом, Державний біотехнологічний університет
https://orcid.org/0000-0002-7620-9500
Андрющенко Ірина Сергіївна
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Державний біотехнологічний університет
https://orcid.org/0000-0002-4028-6782
Лачков Андрій Сергійович
аспірант кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Державний біотехнологічний університет,
https://orcid.org/0000-0003-3396-0852

JEL classification: E44; G10

Поняття фінансової архітектури описує структуру та механізми, за допомогою яких фінансові ресурси та капітал переміщуються в економіці. Фінансова архітектура включає у себе різноманітні фінансові інструменти та ринки, законодавство та регулюючі органи, а також міжнародні фінансові установи. Основне завдання фінансової архітектури полягає в забезпеченні стабільності та ефективності фінансової системи, а також забезпеченні доступу до капіталу та фінансових послуг для всіх секторів економіки. Для досягнення даних цілей фінансова архітектура потребує постійної модернізації та адаптації до змін у світовій економіці та фінансовій сфері. У статті аналізуються ключові компоненти фінансової архітектури, такі як банківська система, фондовий ринок та регуляторна база, а також їх взаємодія та вплив на економічні результати. Досліджуються виклики та можливості, пов’язані з фінансовою архітектурою (вплив технологій та глобалізації) на фінансові системи, роль політики та інші. Розглядається фінансова архітектура України, а також аналізуються основні характеристики фінансової архітектури різних країн світу, зокрема США, Китаю, Японії, Європейського Союзу, Бразилії та Індії. Надається інформація про фінансовий сектор та його відповідальність за фінансову стабільність країн, що досліджуються. Дослідження стану фінансової архітектури в різних країнах світу дозволяє порівняти різні підходи та зрозуміти, як вони впливають на стан економіки та фінансову стабільність. Так як фінансова система постійно змінюється під впливом технологічного прогресу, нестабільних економічних умов та регуляторних реформ, то доцільним, на нашу думку, є виокремлення сучасних тенденцій у фінансовій системі: цифрова трансформація, фінтех-інновації, регуляторна реформа, стале фінансування, транскордонна інтеграція, коротка характеристика яких наведена у статті. Результати дослідження можуть бути корисні для економістів, фахівців у галузі фінансів та інвестицій, а також для всіх, хто цікавиться економічною системою загалом і фінансовою системою зокрема.

Ключові слова: фінансова архітектура, банківська система, фондові ринки, цифрові інновації.

Список літератури

  1. Батюк Л.А. Глобальні економічні тренди та Україна. Механізми економічного зростання і конкурентоспроможності національного господарства: зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 8 грудня 2018 р.). У 2-х частинах. К.: ГО «Київський економічний науковий центр». 2018. Ч. 1. 108 с.
  2. Косова Т.Д., Дєєва Н.Е., Ползікова Г. В. Фінансова архітектура як базис розбудови управління національною економікою. Економіка та держава, 2020, № 8. С. 49-52.
  3. Поченчук Г.М. Фінансові технології: розвиток і регулювання. Економіка і суспільство, 2017. Випуск 13. С. 1193-1200.
  4. Мельник В.М., Житар М.О. Рівні ієрархії та динаміка змін фінансової архітектури. Причорноморські економічні студії, 2019. Вип. 43. С. 144-150.
  5. Савченко М.В., Цибрій Л.О. Фінансові центри нових індустріальних країн у фінансовій архітектурі світу. Галицький економічний вісник, 2021, 70(3). С. 188-199.
  6. Сєвідова І.О., Мандич О.В., Квятко Т.М., Бабко Н.М., Романюк І.А. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посіб. Харків : ХНТУСГ, 2020. 200 с.
  7. Балицька М.В., Бровенко К.С. Фінансові технології як драйвер розвитку фінансових ринків. Інвестиції: практика та досвід, 2021. № 9. С. 59-65.
  8. Orszag P., Rubin R., Stiglitz J. Fiscal resiliency in a deeply uncertain world: the role of semiautonomous discretion. Peterson Institute for International Economics, Washington (DC) Policy Brief, 2021. No 21(2). https://academic.oup.com/icc/article-abstract/31/2/281/6550862?login=false
  9. Pakhucha E., Babko N., Bilousko T., Bilousko R., Vynohradenko S., Azizov O. Strategic Analysis of Export Activities of Enterprises to Ensure Sustainable Development. European Journal of Sustainable Development. 2021. № 10(4). рр. 251-270.
  10. Reinhart, C., Rogoff, K. Esta vez es distinto: ocho siglos de necedad financiera. México, D.F. Fondo de Cultura Económica, 2011.
  11. Roubini, N. The anatomy of the coming recession. Project syndicate, 2019, 22.

Статтю було отримано 05.01.2023