УДК: 338.48

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-1-61

Чжан Лей,
аспірант кафедри маркетингу та логістики Сумського національного аграрного університету
https://orcid.org/0009-0003-5622-4070

JEL classification: Q01; F52

У роботі досліджено специфіку та методи формування ресурсного потенціалу для сприяння розвитку регіонів Китаю. Метою дослідження є виявлення та аналіз факторів, що впливають на формування ресурсного потенціалу, а також розроблення рекомендацій для оптимального використання цих ресурсів у контексті сталого розвитку територій. Методи дослідження включають системний аналіз, економічне моделювання, порівняльний метод, методи статистичного оброблення даних та експертниого оцінювання. Результати дослідження демонструють, що формування ресурсного потенціалу є багатофакторним процесом, який залежить від природних, економічних, соціальних та інституційних чинників. Визначено, що для Китаю характерні специфічні умови, які потребують особливих підходів до управління ресурсами. Наукова новизна роботи полягає у розробленні нових підходів до аналізу та формування ресурсного потенціалу, що враховують специфіку китайських регіонів. Запропоновані методичні підходи дозволяють більш точно оцінювати ресурсні можливості та розробляти ефективні стратегії їх використання в контексті сталого розвитку. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування його результатів для планування та реалізації регіональних програм розвитку. Перспективи подальших досліджень включають розроблення інноваційних підходів до оцінювання ресурсного потенціалу та управління, а також аналіз впливу глобальних змін на формування та використання ресурсного потенціалу китайських територій.

Ключові слова: сталий розвиток, сільські території, інновації, управління ресурсами, інтегроване управління, Китай.

Література

  1. Liu Y., Zhou Y. Territory spatial planning and national governance system in China. Land Use Policy. 2021. № 102. Р. 105288.
  2. Nifatova O., Ladyka V., Hryshyna Y., Danko Y. Agricultural education in times of war: Strategic visions, leadership practices and post-war reconstruction. Problems and Perspectives in Management. 2023. № 21. С. 87-97.
  3. Степаненко С.В. Ресурсний потенціал аграрних підприємств: елементи та особливості їх поєднання в сучасних умовах. Ефективна економіка. 2022. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=10039. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2022.2.96.
  4. Степаненко С.В. Методологічні основи ідентифікації сучасних детермінант нарощування ресурсного потенціалу в аграрній сфері. European Journal of Economics and Management. 2022. Vol. 8 Issue 1. Р. 31-37. URL: https://eujem.cz/wp-content/uploads/2022/eujem_2022_8_1/06.pdf. DOI: https://doi.org/10.46340/eujem.2022.8.1.4.
  5. Степаненко С.В., Власенко Т.А. Інклюзивні моделі управління ресурсним потенціалом аграрних бізнес-суб’єктів. Вчені записки Таврійського нац ун-ту Вернадского. 2022. Том 33(72). № 3. С. 25-32. DOI: https://doi.org/10.32782/2523-4803/72-3-5.
  6. Stepanenko S., Kryukova I., Vlasenko T. Eco-oriented agriculture as a development driver of inclusive agribusiness. Economics of Development. 2023. № 22(1). Р. 20-30. URL: https://openarchive.nure.ua/server/api/core/bitstreams/b3a8d51f-2799-4a7e-9772-19855c25089f/content. DOI: https://doi.org/10.57111/econ/1.2023.20.
  7. Chamberlain W. Inclusive businesses in agriculture: Defining the concept and its complex and evolving partnership structures in the field. Land Use Policy. 2019. Vol. 83. Р. 308-322.
  8. International Financial Corporation. Private sector solutions to ending poverty. 2020. URL:https://www.ifc.org/wps/wcm/connect/Topics_Ext_Content/IFC_External_Corporate_Site/Inclusive+Business.

Статтю було отримано 09.01.2024