УДК 339:65.01:330.322:658.8

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2024-4-32

Гринів Володимир Богданович,
аспірант ОНП «Економіка»,
Львівський торговельно-економічний університет
https://orcid.org/0009-0004-3721-6574

JEL classification: F 17; L 81; G 31; H 54

Статтю присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми – аналізу факторів впливу на реалізацію інвестиційно-інноваційного потенціалу в галузі торгівлі, що дозволить чіткіше визначити інноваційні цілі економічної модернізації в процесі відбудови економічної системи з орієнтацією на глобальну конкурентоздатність. Визначено динамічний тип розвитку української галузі торгівлі, описано стимулюючі і гальмуючі чинники для активізації інвестування в торгівлі. Запропоновано модель єдності та взаємозв’язків структурних складників інноваційно-інвестиційного потенціалу галузі торгівлі. З використанням PRESTCOM-аналізу проаналізовано розподіл факторів впливу на можливості формування інноваційно-інвестиційного потенціалу галузі торгівлі. Подальші дослідження рекомендуються у напрямі аналізу складників інноваційно-інвестиційного потенціалу найважливіших для післявоєнної відбудови галузей економіки України.

Ключові слова: галузь торгівлі, інноваційно-інвестиційний потенціал, структурні складники,  PRESTCOM-аналіз, фактори впливу.

Література

  1. Боліла С. Ю. Інноваційні підходи та новітні технології в вирішенні завдань в сфері ритейлу як чинник досягнення конкурентних переваг. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. Вип. 20. С. 51-60. https://doi.org/10.32782/2708-0366/2024.20.6.
  2. Варналій З. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. Київ: Знання, 2008. 302 с.
  3. Глівінська Ю. В. Системна сутність категоріальних понять механізмів інноваційно-інвестиційного потенціалу економічного розвитку. Підприємництво і торгівля. № 30. С. 17-24. https://doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-03.
  4. Грігєрман Є. В. Інноваційно-інвестиційний розвиток: сутність та концептуальні підходи. Київський економічний науковий журнал. 2024. № 4. С. 54-60. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2024-4-7.
  5. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua.
  6. Зонвіре О. Стратегія забезпечення конкурентоспроможності підприємств ритейлу: сутність і складові. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2020. Вип. 1 (31). С. 137-148. DOI: https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/4247.
  7. Наумова Т., Кирильєва Л., Лемешко Я. Трансформація ринку мережевого ритейлу України в умовах глобальних криз та війни. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 56. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-136.
  8. Ніколайчук О., Лавроненко Г. Сталий розвиток торгівлі: теоретичний аспект. Вісник Хмельницького національного університету. 2023. № 6. С. 358-362. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-324-6-57.
  9. Про Стратегію сталого розвитку “Україна – 2020”: Указ Президента України. Документ 5/2015 від 12.01.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10.
  10. Cohen W. M. Fifty years of empirical studies of innovative activity and performance. Handbook of the Economics of Innovation. 2010. Vol. P. 129-213.
  11. Dedajanov B., Sobirov M. The essence of innovative activity and analysis indicators. ACADEMICIA: An International Multidisciplinary Research Journal. 2021. Vol. 11. Is. 3. P. 1978-1990. DOI: https://doi.org/10.5958/2249-7137.2021.00975.7.
  12. Zilibotti , Koenig M., Song  Z. M., Storesletten  K. From Imitation to Innovation: Where Is all that Chinese R&D Going? 2020. URL: https://www.nber.org/system/files/working_papers/w27404/revisions/w27404.rev0.pdf.

Статтю було отримано 28.10.2024