УДК: 338

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-4-8

Семен Іванович БЛАГУН
старший викладач кафедри міжнародних економічних відносин
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
E-mail: semen.blahun@pnu.edu.ua

JEL classification: O31

Анотація

Уточнено визначення поняття інновацій, проведено класифікацію їх за різними критеріями, структуровано на продуктові і процесні, а за масштабом – на радикальні та впорядковані. Досліджено вплив інновацій на кількісні і якісні зміни систем. Внаслідок дослідження встановлено, що ключовим елементом стали не тільки знання, якими володіє компанія, а й знання, які можна отримати з навколишнього середовища. Таким чином було виявлено шосте покоління інноваційної моделі, яка отримала назву системи самонавчання. У моделі самонавчання внутрішній інноваційний потенціал підприємства створюють такі елементи, як системи, навички, співробітники, стилі та стратегія, які визначають ефективність отримання нових знань та інформації з ринкового середовища. У моделі шостого покоління всі елементи інноваційного процесу взаємодіють симетрично. Індивідуальні інноваційні моделі використовувалися підприємствами в різні економічні періоди. Кожна з моделей містить деякі важливі та ключові елементи, що стосуються процесу створення та впровадження інновацій.

Ключові слова: інновації, модель, система, покоління, підприємство, знання, компанія, дисципліна.

Список літератури

1. Арсланова С. К. Інноваційні перспективи України. Основи економіки, управління та права. 2016. 1(1). С. 4–9.
2. Лахматкіна Н. І. Прогнозування впливу інноваційних факторів на розвиток економіки України. К.: КНОКИЇВ, 2017. 184 с.
3. Андрощук І. В., Кравчук О. М. Фінансові інновації: суть та проблеми їх поширення. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2010_35/Zm/18PDF.pdf.
4. Інноваційна Україна – 2020 : національна доповідь / за pаг. ред. В.М. Гейця та ін. НАН України. К., 2015. 336 с.
5. Шелудько В. М. Інновації на ринку фінансових інструментів URL: http://pidruchniki.ws/1806020339379/finansi/innovatsiyi_rinku_finansovih_instrumentiv.
6. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку. Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. К., 2011.
7. Mansfield E. Industrial Research and Technological Innovation. An Econometric Analysis, New York. 1968.
8. Freeman Ch. The Economics of Industrial Innovation, London. 1982.
9. Котлер Ф. Маркетинг Менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль / под редакцией О. А. Третьяк, Л. А. Волковой. СПб: Питер Ком, 1999. 896 с.
10. Друкер П. Бизнес и инновации. ИД «Вильямс», 2007. 432 с.
11. Parker J. The Economics of Innovation. The National and Multinational Enterprise in Technological Change, Londоn. 1974.
12. Silverberg G., Soete L. The Economics of Growth and Technical Change, Edward Elgar, Brookfield. 1994.
13. Harman A.J. The International Computer Industry. Innovation and Comparative Advantage, Harvard University Press, Cambridge. 1971.
14. Rogers E.M. Diffusion of Innovations. The Free Press, New York, London. 1983.
15. Damanpour F. Organizational Innovation: A Meta-Analysis of Effects of Determinants and Moderators. Academy of management Journal, 1991, no. 34.
16. Fagerberg J. Innovation: a guide to the literature, Oxford University Press, 2005.
17. Про інноваційну діяльність: закон України від07.2002 № 40-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text
18. Neeli A., Hii J. Innovation and business performance: a literature review. The Judge Institute of Management Studies, University of Cambridge. 1998.
19. Buganza T., Verganti R. Open Innovation Process to Inbound Knowledge. Collaboration with Universities in Four Leading Firms. European Journal of Innovation Management, 2009. Vol. 12, no. 3.
20. Rothwell R., Gardiner P. The Role of Design in Product and Process Change. Design Studies, 1983, vol. 4.
21. Trott P. Innovation Management and New Product Development. Third edition, Essex Prentice Hall, Harlow. 2005

Статтю було отримано 15.10.2021