УДК 338.432:631.115
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-35
JEL classification: O13; Q17
Анотація
Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних, методичних та практичних засад управління процесом поєднання галузей аграрного виробництва. Практичне його значення полягає в формуванні і реалізації експортоорієнтованої стратегії сільськогосподарських підприємств. Одним з ключових факторів нарощування аграрного експортного потенціалу визнано галузеву структуру сільського господарства. Стратегічна орієнтація аграрних підприємств на зовнішній ринок актуалізує поєднання галузей сільськогосподарського виробництва в рамках однієї господарської одиниці, а отже піднімає питання спеціалізації виробництва. В рамках наукового аналізу ступеня диверсифікації виробничої діяльності відповідно до обґрунтованої спеціалізації, поглиблення інтеграційних процесів і кооперування діяльності, запропоновано типологію аграрних підприємств за критерієм спеціалізації шляхом виділення глибоко спеціалізованих, спеціалізованих та неспеціалізованих підприємств на основі встановлення параметрів їх поділу на вказані групи з урахуванням виробничих можливостей та ринкового потенціалу підприємства та його продукції. Представлено систему показників рівня спеціалізації підприємств аграрної сфери, критерій ефективності спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Наведено методику порівняння ефективності кількох варіантів спеціалізації в довгостроковій перспективі. Розкрито стратегічні напрямки раціоналізації процесів експортної орієнтації на основі ефективної товарної спеціалізації і сполучення галузей аграрних підприємств. Зроблено висновок, що вибір оптимальної експортоорієнтованої стратегії аграрних підприємств повинен оцінюватися з урахуванням переваг поєднання галузей сільськогосподарського виробництва, їх вдалого сполучення, адекватності до регіональних природно-кліматичних умов господарювання. Це дозволить реалізувати вплив агробіокліматичного та агротехнологічного потенціалу на якість виробленої продукції, забезпечить конкурентні переваги підприємств за рахунок зниження собівартості продукції, що у свою чергу дозволить вигравати цінову конкуренцію на ринку.
Ключові слова: аграрні підприємства, спеціалізація, сільскогосподарське виробництво, експортна орієнтація, конкурентні переваги.
Список літератури
- Амбросов В.Я. Організаційна стратегія сільськогосподарських підприємств: монографія. Харків: ХНТУСГ, 2009. 316 с.
- Зубець М.В. Наукові засади розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах. Економіка АПК. № 5. С. 3-11.
- Лисенко М.І. Удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств як один із факторів підвищення ефективності виробництва. Збірник наукових праць Кіровоградського Національного Технічного Університету. 2009. №15. С. 143-149.
- Мазур Н.А. Конкурентоспроможність виробництва сільськогосподарської продукції та основні напрями її підвищення. Економіка АПК. № 2. С. 123-127.
- Маренич Т.Г. Спеціалізація та поєднання галузей в сільськогосподарських підприємствах. Вісник Харк. нац. тех. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Вип. 50. С. 219-223.
- Месель-Веселяк В. Я. Організаційно – економічні умови розвитку аграрного виробництва в Україні. Економіка АПК. 2010. № 9. С. 3-12.
- Саблук П.Т. Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період. Економіка АПК. №4. С. 19-37.
- Ткачук В.І. Розвиток процесу диверсифікації аграрних підприємств у ринкових умовах. Вісник Львівського національного аграрного університету: економіка АПК. №15. С. 54-58.
Статтю було отримано 11.07.2019