УДК: 631.15: 332.3

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-1-11

Юрій Леонідович Скляр
кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри геодезії та землеустрою Сумського національного аграрного університету
ORCID ID: 0000-0002-5790-1331
E-mail: sul_bio@ukr.net
Олена Анатоліївна Домбровська
кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри управління земельними ресурса-ми та кадастру Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва
ORCID ID: 0000-0002-7310-7066
E-mail: domolena73@gmail.com
Наталія Олександрівна Капінос
кандидат економічних наук, доцент кафедри геодезії та землеустрою
Сумського національного аграрного університету
ORCID ID: 0000-0002-9354-5311
E-mail: natawakapinos75@gmail.com

JEL classification: Q15; Q57

Анотація

У статті розкрито сутність таких понять, як «раціональне використання земель», «екологобезпечне використання земель». У процесі здійснення земельної реформи в Україні було передано у власність орні землі, які за властивістю ґрунтового покриву є орнонепри-датними, тобто деградованими або малопродуктивними, використання яких в економіч-ному відношенні є збитковим, а в екологічному – шкідливим, що негативно впливає на нав-колишнє природне середовище. Серед факторів, що спричиняють деградацію ґрунтів, най-важливішими є ті, що пов’язані з використанням земель. Сучасний стан агроландшафтів Лісостепової зони Харківської області характеризується значним збільшенням деградо-ваних орних земель, які потребують науково обґрунтованих заходів щодо їх нормального екологобезпечного використання з урахуванням формування сталого розвитку землеко-ристування й сприятливого життєдіяльного навколишнього середовища. Це зумовлює актуальність розробки наукових засад реабілітації деградованих та малопродуктивних земель. Аналіз стану земель Лісостепової зони Харківської області у розрізі ґрунтово-екологічних районів показав, що за останні роки їх стан істотно погіршився і набув загрозливого характеру. Передусім це стосується ґрунтового покриву, який значною мірою втратив належні йому властивості саморегуляції. Водна й вітрова ерозії є найвпливовішим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів. Зроблено пропозиції щодо виведення деградованих земель зі складу ріллі окремих адміністративних одиниць Харківської області та необхідності проведення масштабних землевпорядних робіт для створення екологічно стійких і збалансованих агроландшафтів. Екологічне моделювання використання земельних ресурсів Лісостепової зони Харківської області необхідно розглядати як систему заходів, спрямованих на відтворення їх продуктивної спроможності консервацією, реабілітацією, трансформацією й регенерацією деградо-ваних і малопродуктивних земель. Система комплексного екологічного обліку повинна стати інструментом, який допоможе відстежувати виснаження природних ресурсів і деградацію сільськогосподарських земель, зміни в навколишньому середовищі.

Ключові слова: деградація земель, ерозія ґрунтів, агроландшафти, консервація земель, екологічна оптимізація, моніторинг земель.

Список літератури

  1. Обласна Програма раціонального використання та охорони земель в Харківській області на 2011 – 2015 роки URL: https://www.ts.lica.com.ua/b_text.php
  2. Земельний кодекс України: науково-практичний коментар / В.І. Андрейцев та ін.; за ред. В.І. Семчика. Київ: Ін Юре, 2007. 896 с.
  3. Андрейцев В.І. Екологічне право. Особлива частина: підручник. Київ: Істина, 2001. 544 с.
  4. Андріїшин І.М., Сохнич А.Я. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування. Львів: Українські технології, 1998. 208 с.
  5. Балюк С.А. Ґрунтові ресурси України: стан і заходи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2010. № С. 5-10
  6. Проектування ґрунтозахисних та меліоративних заходів в агроландшафтах / С.Ю. Булигін та ін. Київ: НАУ, 2004. 114 с.
  7. Добряк Д.С., Кузін Н.В. Еколого-економічний механізм реабілітації деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення. Економіка АПК, 2016, № 9. С. 10-17.
  8. Кілочко В.М. Організаційно-правові та фінансово-економічні проблеми розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни і впорядкування угідь. Землеустрій і кадастр.  № 4. С. 10-14.
  9. Кривов В.М. Екологічно безпечне землекористування Лісостепу України. Проблеми охорони ґрунтів. Київ: Урожай, 2008. 304 с.
  10. Третяк А.М., Третяк В.М. Поняття, сутність та зміст раціонального використання землі: теорія, методологія та практика. Землевпорядний вісник. № 8. С. 21-25.
  11. Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання / Д.С. Добряк та ін. Київ: Урожай, 2009. 464 с.
  12. Чогут Г.И. Определение эколого-экономической эффективности использования сельскохозяйственных земель. Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление. 2005. № 2. С. 74-78.
  13. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Харківській області у 2019 році: Харківська обласна державна адміністрація URL: https://kharkivoda.gov.ua/oblasna-derzhavna-administratsiya/struktura-administratsiyi/strukturni-pidrozdili/486/2736
  14. Сучасні проблеми сільських територій України та їх геоінформаційно картографічне моделювання: монографія / І.П. Ковальчук та ін.: за наук. ред. професора І.П. Ковальчука. Київ: Медінформ, 2017. 400 с.
  15. Про затвердження Порядку консервації земель: Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13
  16. Медведєв В.В., Лактіонова Т.М., Греков Л.Д. Типологія і оцінка небезпечних явищ у ґрунтовому покриві України. Ґрунтознавство. 2004. Т.5. №3-4. С. 13-23.
  17. Барвінський А.В., Тихенко Р. В. Технологія відтворення продуктивності земель на регіональному рівні: монографія. Київ: Компринт, 2016. 624 с.
  18. Бриндзя О.З. Економічні важелі системного підходу до раціонального сільськогосподарського землекористування. Наука й економіка. 2014. Вип. 2. С. 99-105.
  19. Третяк А. М. Економіка землекористування та землевпорядкування: навчальний посібник. Київ: ЦЗРУ, 2004. 542 с.

Статтю було отримано 10.01.2021