УДК 332.3:332.024

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-1-39

Наталія Євгеніївна СТОЙКО
кандидат економічних наук, доцент кафедри землеустрою,
Львівський національний аграрний університет
ORCID ID: 0000-0002-8851-9821
E-mail: n_stoiko@ukr.net
Ольга Вікторівна СТАДНИЦЬКА
здобувач кафедри землеустрою, Львівський національний аграрний університет
ORCID ID: 0000-0001-7156-0521
E-mail: olysyy@email.ua

JEL classification: R52

Анотація

Вступ. В Україні до інтенсивного сільськогосподарського використання залучено значну площу земель з деградованими та малопродуктивними ґрунтами, що є економічно недоцільним і екологічно небезпечним. Щоб припинити процеси деградації земель і сприяти відновленню їх продуктивності, одним із завдань сталого розвитку держави є досягнення нейтрального стану земельного покриву. Це вимагає розробки науково-методичних підходів до багатофункціонального використання земель з метою досягнення балансу між економікою, суспільством і біосферою.

Мета дослідження полягає у розробці методичних і практичних рекомендацій щодо організації використання деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель, враховуючи концептуальні цілі ландшафтного планування.

Результати. В авторському розумінні ефективне використання деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель передбачає формування такої системи землекористування, яка б забезпечувала відновлення, збереження й підтримку природного капіталу територій і пов’язаних з ним екосистемних функцій і послуг. У цьому контексті обґрунтовано доцільність ландшафтного планування на місцевому рівні як важливого інструментарію сталого управління земельними ресурсами. Запропоновано приймати інтегровані рішення на основі аналізу соціально-економічних і ландшафтно-екологічних умов територій,  визначаючи природоохоронні цілі щодо оптимізації землекористування та ландшафтів, які ґрунтуються на оцінці чутливості до існуючих і запланованих видів діяльності. На основі аналізу й оцінки ландшафтно-екологічних умов рекомендується проводити зонування земель, виділяти типи та підтипи землекористування і визначати регламенти щодо використання ділянок з деградованими та малопродуктивними ґрунтами. Важливою умовою такого підходу є громадські обговорення із залученням експертів в галузі природокористування та охорони природи.

Висновки. Ландшафтне планування має важливе значення для вирішення проблеми використання деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських земель, оскільки переходить від домінуючих галузевого й функціонального підходів до екосистемного підходу стосовно прийняття управлінських рішень у сфері землекористування та керування ландшафтами на засадах сталого розвитку.

Ключові слова: землекористування, деградовані та малопродуктивні ґрунти, ландшафтне планування, зонування земель, природний капітал.

Список літератури

  1. Peterson G. M., Galbraith J. K. The Concept of Marginal Land. American Journal of Agricultural Economics. 1932. Volume 14. Issue 2, pp. 295-310.
  2. Decision 3/COP.12: Integration of the Sustainable Development Goals and targets into the implementation of the United Nations Convention to Combat Desertification and the Intergovernmental Working Group report on land degradation neutrality, 23 October 2015. URL: https://www.unccd.int/sites/default/files/inline-files/dec3-COP.12eng.pdf.
  3. Добряк Д. С., Канаш О. П., Бабміндра Д. І., Розумний І. А. Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання. 2-ге вид., допов. К. : Урожай, 2009. 464 с.
  4. Будзяк В. М. Економіко-екологічні принципи ефективного використання, охорони та відтворення земель сільськогосподарського призначення. Економіка природокористування і охорони довкілля. 2009. С. 25-33.
  5. Добряк Д. С., Кузін Н. В. Еколого-економічний механізм реабілітації деградованих та малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення. Економіка АПК. 2016. № 9. С. 10-18.
  6. Геник Я. В. Ревіталізація ґрунтового покриву як основа відновлення ландшафту. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Вип. 20.13. С. 93-98.
  7. Тараріко О. Г., Кучма Т. Л., Ільєнко Т. В., Дем’янюк О. С. Ерозійна деградація ґрунтів України за впливу змін клімату. Агроекологічний журнал. 2017. № 1. С. 7-15.
  8. Cowiea A. L., Orr B. J., Sanchez V. M. C., Chasek P., et. al. Land in balance: The scientific conceptual framework for Land Degradation Neutrality. Environmental Science and Policy. 2018. Volume 79, pp. 25-35.
  9. Keesstra S., Mol G., Leeuw J., Okx J. et. al. Soil-Related Sustainable Development Goals: Four Concepts to Make Land Degradation Neutrality and Restoration Work. 2018. 7 (4), 133. URL: https://www.mdpi.com/2073-445X/7/4/133.
  10. Дорош О. С. Організаційно-інституціональне забезпечення територіального плану-вання землекористування сільських територій. Економіст. №8. С. 22-25.
  11. Третяк А. М., Дорош Й. М. Особливості методологічного процесу формування обмежень у використанні земель і земельних ділянок. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. № 2. С. 13-19.
  12. Haaren C. v., Lovett A. A., Albert C. Landscape Planning with Ecosystem Services: Theories and Methods for Application in Europe. Springer, Dordrecht, 2019. 511 р.
  13. Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель: Проект Закону № 2280 від 17.10.2019 р. URL: http://wc1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67111.
  14. Стойко Н. Ландшафтне планування як основа збалансованого розвитку сільських територій. Вісник Львівського національного аграрного університету: економіка АПК. 2017. № 24 (2). С. 69-74.
  15. Haaren C. v., Galler C., Ott S. Landscape planning. The basis of sustainable landscape development. Federal Agency for Nature Conservation. Gebr. Klingenberg Buchkunst Leipzig GmbH, 2008. 52 р.
  16. Дорош Й. М., Дорош О. С. Теоретико-методологічні засади формування обмежень у використанні земель та обтяжень прав на земельні ділянки : монографія. Херсон: Грінь Д. С., 2016. 656 с.
  17. Стойко Н. Є. Зарубіжний досвід консервації земель. Вісник Львівського національного аграрного університету: Економіка АПК. 2014. № 21 (2). С. 149-156.

Статтю було отримано 27.01.2020