УДК: 338:662.763.3:339.9

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-4-66

Пєчка Сергій Сергійович,
Аспірант, Одеський національний технологічний університет
https://orcid.org/0000-0003-2688-2729

JEL classification: L65; Q16

Метою статті є дослідження напрямків диверсифікації діяльності аграрних підприємств в контексті стратегічного переходу на принципи біоекономіки як інтеграційної концепції досягнення цілей сталого розвитку. Концепцію біоекономіки представлено як альтернативу традиційній економіці з висвітленням потенціалу першої в досягненні цілей трансформації агропродовольчих систем в напрямку підвищення ефективності, справедливості, сталості на основі впровадження інновацій. Визначено, що аграрний сектор виступає ядром біоекономіки, формуючи сировинну базу її розвитку. Ідентифіковано переваги біоекономіки в імплементації вектору сталого розвитку з декомпануванням у рамках його складових – економічного, соціального, екологічного. Досліджено інструментальне наповнення реалізації стратегії досягнення цілей розвитку біоекономіки з виділенням організаційних (адміністративно-правових, законодавчих) та економічних (стимулюючих, інструментів відповідальності, інструментів підтримки) груп інструментів. Представлено основні пріоритети державної підтримки розвитку біотехнологій, основним спрямуванням яких є формування інституційних основ укорінення принципів біоекономіки в архітектуру економічних відносин через механізми стимулювання зацікавленості з боку виробників аграрної продукції, а також створення ресурсно-технологічних можливостей для реалізації стратегії забезпечення сталості аграрного сектору через формування середовища, що базується на партнерстві трьох інституційних секторів: держави, науки, бізнесу. Визначено концептуальні основи диверсифікації діяльності аграрних підприємств в парадигмі екологічно безпечного господарювання та біоекономічних трансформацій, метою яких є виробництво високотехнологічних продуктів і чистих видів енергії на основі ощадливого використання та збереження природних ресурсів, зменшення екологічних ризиків, широкомасштабного використання біомаси. Представлено інформацію, що вказує на відмінності в потенціалі біоенергії за адміністративно-територіальними одиницями України. Розкрито перспективи розвитку біоенергетики як інструменту боротьби з процесами зміни клімату та скорочення викидів вуглецю (екологічної безпеки), складової реалізації національної безпеки, в тому числі енергетичної незалежності України.

Ключові слова: біоекономіка, сталий розвиток, стратегічне управління, аграрні підприємства, диверсифікація діяльності, біоенергетика.

Література

  1. Байдала В., Бутенко В. Методичні підходи до оцінки потенціалу біоекономіки. Бізнес-Інформ. 2015. № 4. С. 29-34.
  2. Bioeconomy is a catalyst for agrifood systems transformation to greater sustainability. FAO. URL:https://www.fao.org/newsroom/detail/FAO-bioeconomy-agrifood-systems-science-innovation-forum-2023/en.
  3. Літвак О.А. Біоекономічний підхід у розвитку аграрного сектору економіки: теоретико-методичні та практичні аспекти. Миколаївський національний аграрний університет. Миколаїв, 2015. 88 с.
  4. Байдала В.В. Біоекономіка в Україні: сучасний стан та перспективи. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 1 (3). С. 2228. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znptdau_2013_1_3_4.
  5. Дульська І.В. Чи поїде Україна швидкісним потягом НТП? (маніфест технологічного розвитку країни). Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. 2012. № 1 (5). Том 1. С. 80-92.
  6. Макарчук О.Г., Савчук В.К. Біоенергетичний потенціал сільськогосподарського виробництва: економічний вимір, прогноз використання: монографія. Київ: Аграр Медіа Груп, 2011. 177 с.
  7. Талавиря М.П., Клименко А.М., Жебка В.В. Розвиток біоекономіки та управління природокористуванням в умовах глобалізації. Київ, 2012. 339 с.
  8. Bioeconomy is a catalyst for agrifood systems transformation to greater sustainability. FAO. URL:https://www.fao.org/newsroom/detail/FAO-bioeconomy-agrifood-systems-science-innovation-forum-2023/en.
  9. Погріщук Б., Мартусенко І. Біоекономічні фактори розвитку АПК регіону. URL: http://ird.gov.ua/pe/re201603/re201603_098_PohrishchukBV,MartusenkoIV.pdf.
  10. Рогач С.М. Європейський досвід розвитку аграрного сектору на біоекономічних засадах. Приазовський економічний вісник. 2019. Випуск 4 (15). С. 208-215.
  11. Бунтов І.Ю. Теоретичне забезпечення формування складових механізму державної підтримки розвитку біотехнологій в Україні. Бізнес-Інформ. 2018. № 1. С. 93-98.
  12. Конеченков А. Сектор відновлювальної енергетики України до, під час та після війни. URL: https://razumkov.org.ua/statti/sektor-vidnovlyuvanoyi-energetyky-ukrayiny-do-pid-chas-ta-pislya-viyny.
  13. Гелетуха Г., Желєзна Т., Драгнєв С. Можливості скорочення і заміщення споживання природного газу в централізованому теплопостачанні України. Теплофізика та теплоенергетика. 2022. Том 44. № 2. С. 64-68. URL: https://ihe.nas.gov.ua/index.php/journal/article/view/492/416.
  14. Geletukha G., Zheliezna T. Prospects for Bioenergy Development in Ukraine: Roadmap until 2050. Ecological Engineering & Environmental Technology. 2021. Vol. 22 (5). Р. 73-81. DOI:https://doi.org/10.12912/27197050/139346.

Статтю було отримано 02.10.2023