УДК: 631:11:502.131.1
DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-3-30
JEL classification: Q01; Q13
Анотація
Вступ. Сучасний стан зовнішнього середовища, який детермінується викликами сталого економічного розвитку, став об’єктивною основою твердження: забезпечення успішного функціонування підприємств (підвищення рівня конкурентоспроможності та зміцнення їх потенціалу) агропромислової сфери не є можливим без урахування зовнішніх чинників та оперативної реакції на їх зміни, формування адаптивних механізмів управління, здатних забезпечити перехід підприємств агропромислового виробництва на траєкторію сталого економічного розвитку.
Метою статті є запропонувати архітектоніку адаптивного механізму управління сталим економічним розвитком агропромислового виробництва та обґрунтувати його основні елементи
Результати. Обґрунтовано, що інструментальне наповнення діяльності суб’єктів зовнішнього середовища включає механізми прямого впливу (законодавчо-нормативна база, реалізація державних програм та інвестиційних проектів, тарифні обмеження, нетарифні обмеження) і непрямого впливу (процеси формування платоспроможного попиту; інструменти конкурентної взаємодії; ціновий механізм; контрактна система; розвиток інфраструктури; нематеріальні інструменти; грошово-кредитна, фінансова, соціальна політика; фінансова допомога). Використання програмного продукту TextAnalyst дозволило сформулювати узагальнені визначення категорії механізм управління (сукупність взаємопов’язаних форм, методів, інструментів цілеспрямованого впливу на об’єкт управління задля досягнення визначених цілей). Розроблено адаптивний механізм управління сталим економічним розвитком агропромислового виробництва на основі методу «білої скриньки». Останній представлено блоком вхідних потоків, об’єктною структурою впливу, вихідними потоками. Встановлено, що актуальний стан агропромислового виробництва і його здатність до змін визначається внутрішньою системою адаптаційного механізму у складній взаємодії адаптивного потенціалу, адаптаційного процесу, адаптаційних можливостей, елементів адаптації, атракторів, точок біфуркації, вектору адаптації.
Ключові слова: адаптивність, механізм управління, інструменти управління, сталий економічний розвиток, агропромислове виробництво.
Список літератури
- Барановський В.В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку. Економіка України. 2001. № 7. С. 78-83.
- Куценко В.І. Стратегія сталого розвитку крізь призму соціо-гуманітарної сфери. Вісник Національної академії наук України. 2012. № 1. С. 79-88.
- Лопатинський Ю.М., Тодорюк С.І. Детермінанти сталого розвитку аграрних підприємств. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. 220 с.
- Пакулін С.Л., Пакуліна А.А. Управління сталим розвитком сучасного підприємства. Траектория науки. 2016. № 3 (8). С. 120-132.
- Стельмащук А.М. Економічний механізм сталого розвитку галузі тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Інноваційна економіка АПК. 2010. № 4 (18). C. 57-60.
- Трегобчук В.М. Еколого-економічна концепція ефективного і сталого розвитку національного АПК. Економіка АПК. 1995. № 6. С. 3-13.
- Туниця Т.Ю. Економічна політика збалансованого природокористування у контексті глобалізаційних процесів. Науковий вісник. 2007. Вип. 17.7. С. 118-126.
- Халатур С.М. Моніторинг державних програм розвитку сільського господарства України. Агросвіт. 2017. № 6. С. 3-7.
Статтю було отримано 15.07.2020