УДК 336.279:339.747:658

DOI: DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-20

Надія Петрівна РЕЗНІК
доктор економічних наук, професор,
завідувач кафедри менеджменту ім. проф. Й. С. Завадського,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ORCID ID: 0000-0001-9588-5929
E-mail: nadya-reznik@ukr.net
Віталій Анатолійович КОСТИЛЯНУ
аспірант кафедри менеджменту ім. проф. Й. С. Завадського
Національний університет біоресурсів і природокористування України
E-mail: kostylanuvitalij@gmail.com

JEL classification: H12; G33

Анотація

Функціонування більшості підприємств середнього, малого та великого бізнесу в сучасних реаліях залишається на недостатньо високому рівні професійності. Багато керівників підприємств не надають достатньо уваги аналітичній роботі, не розробляють нові стратегії і не покращують пропозицію, що відноситься до антикризового управління. Лише менеджмент підприємства належного рівня кваліфікації здатний уникнути всіх негативних наслідків кризи.

Головним завданням підприємств залишається дотримання вимог ведення антикризової політики підприємства, а саме розрахунку фінансових коефіцієнтів, які відображають його фінансову стійкість. Коефіцієнти дозволяють розглянути підприємство з різних сторін, серед яких найважливішими в реалізації антикризового управління є: ефективність використання оборотних активів, власних і залучених коштів, використання виробничого потенціалу, ефективний менеджмент на підприємстві, динаміка обсягів виробництва та реалізації продукції, знос основних засобів, використання інвестиційного капіталу.

Крім моніторингу показників антикризове управління передбачає виявлення проблемних ділянок на підприємстві та розробку заходів щодо їх ліквідації. Заключною частинною проведення антикризової політики підприємства є впровадження цих заходів, що дозволяє запобігти банкрутству підприємства ще на стадії зародження можливих загроз та проблем. Нажаль, сучасні підприємці нехтують цим заходом, а тому і потрапляють в складну фінансову та управлінську ситуацію.

Ще одним заходом щодо ліквідації кризових ситуацій є емісія цінних паперів, що дозоляє залучити додаткові кошти, які використовуються підприємством як засіб ліквідації можливого банкрутства. Цей процес є засобом кредитування у сучасних реаліях, що є ефективнішим ніж кредити, взяті через банківську систему.

В сучасній ринковій економіці розвиток підприємств є рушійною слою, тому ми вважаємо, що тема антикризового управління є актуальною, адже такі заходи розвивають підприємства, що в свою чергу розвиває економічні галузі та загалом економіку країни.

Ключові слова: антикризове управління, криза, банкрутство, фінансові інструменти, управління підприємством, аналіз фінансового стану.

Список літератури

1. Кочеткова А. І. Основи управління в умовах хаосу. Антикризове управління. Підручник і практикум. У 2 частинах. Частина 1: моногр. Москва: Юрайт, 2016. 384
2. Зуб А. Т. Антикризове управління . Москва: Аспект прес, 2006. 320 c.
3. Шепеленко Г. І. Антикризове управління виробництвом і персонал. Навчальний посібник. Москва: Фенікс, 2015. 240 c.
4. Саркісова Е. А. Ризики в торгівлі. Управління ризиками. Практичний посібник Москва: Дашков і К °, 2014. 668 c.
5. Пітер Норман Керуючи ризиками. Кліринг за участю центральних контрагентів на глобальних фінансових ринках. 2013. 704 c.
6. Самородскій В. А. Антикризове управління. Москва: Колос, 2019. 208 c.
7. Присвятив Г. І. Антикризове управління. Завдання і рішення. Москва: Альфа-прес, 2009. 288 c.
8. Бикова О. Н. Антикризове управління соціально-економічними об’єктами депресивних регіонів. Москва: РГІІС, НДІ шкільних технологій, 2009. 176 c.
9. Бикова О. Н. В пошуках нової моделі наукової та освітньої діяльності. Москва: Русайнс, 2016. 216 c.

Статтю було отримано 04.08.2019