УДК: 330.131

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2023-1-18

Суркова Вікторія Олегівна,
аспірант,
Державний біотехнологічний університет

JEL classification: G32

На сучасному етапі розвитку суспільства, у період найбільших науково-технічних та соціально-економічних перетворень, зростає потреба у отриманні достовірної та обґрунтованої інформації як основи прийняття управлінських рішень. У більшості випадків джерелами такої інформації виступають найбільш компетентні, які мають глибокі знання про предмет дослідження, включені до проблеми фахівці–експерти. Опитування забезпечують отримання даних про думку, знання людей щодо тих чи інших інновацій, виявлення їх кількісних параметрів та поширеності. Вони розкривають відображення тієї чи іншої проблеми, але не дають розуміння можливих причин та способів її вирішення. Крім того, оцінки та самооцінки, висловлені респондентами в масовому опитуванні, часто можуть виявитися спотвореними. Завдання експертного опитування сфокусовані на отриманні обґрунтованої інформації з вивченої проблеми, відображеної в думках та оцінках фахівців, які мають достатній досвід і знання в галузі вирішення вузлових проблемних завдань для формулювання висновків та практичних рекомендацій. Це дозволяє надавати суб’єктам управління інформацію, необхідну для прийняття та реалізації управлінських рішень щодо інновацій, забезпечуючи їх об’єктивність, компетентність, комплексність та багатосторонність. Основна відмінність експертного опитування обумовлена роллю експерта, який виступає не об’єктом дослідження, а учасником, свого роду інструментом з оцінки досліджуваного об’єкта. Головною метою аналізу та оцінки ризиків визначається формування конкретного висновку щодо ефекту впливу ризиків на інноваційні проєкти для того, щоб приймати економічно ефективне рішення про реалізацію проєкту, відмови від нього або утримання до покращення ситуації в середовищі або на підприємстві.

Ключові слова: ризик, інновації, оцінювання, невизначеність, експерти.

Список літератури

1. Барташевська Ю. М. Методичні підходи до оцінки інвестиційних ризиків підприємства. Приазовський економічний вісник. 2017. № 2 (02). С. 36‒41.
2. Перерва П. Г. Управління інноваційною діяльністю: магістерський курс : підручник. Харків : НТУ “ХПІ”, 2011. 623 с.
3. Каверіна Н. О. Науково-методичні підходи до аналізу та оцінки ризиків інноваційної діяльності. Scientific Journal «ScienceRise». №5/3(5), 2014. C. 75-79.
4. Гончаренко Л. П. Инновационная политика. URL: https://studme.org/52480/investirovanie/otsenka_riskov_innova tsionnyh_proektov
5. Фіщенко О. М., Халаімова А. В. Особливості оцінювання інноваційних ризиків. Маркетинг і менеджмент інновацій. № 112 4, 2011. URL: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmipdf
6. Марущак С. М. Оцінка та управління підприємницькими ризиками: [навч. посіб.] / С.М. Марущак, Г.В. Єфімова, О.В. Пащенко. Херсон: Олді-плюс, 2014. 296 с.
7. Тарасова, К. І. Методологічні засади кількісної оцінки ризиків. Наукові записки. Серія «Економіка»: збірник наукових праць. Вип. 23, 2013. URL: http://studopedia.org/5-9968.html
8. Черноіванова А. С. Обґрунтування методу оцінки ризиків інноваційної діяльності. Комунальне господарство міст: науково-технічний збірник, 2008. Вип. 80. С. 32-38.

Статтю було отримано 18.01.2023