УДК: 339.13: 332.14

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-2-19

Наталія Володимирівна КОЛОДНЕНКО
старший викладач кафедри маркетингу та логістики,
Сумський національний аграрний університет
E-mail: kolodnenko78n@ukr.net

JEL classification: M31; R10

Анотація

Визначено, що побудова бренду об’єднаної територіальної громади є складним процесом, який має враховувати спектр особливостей як образно-емоційного так і функціонального характеру. Встановлено, що просування бренду адміністративно-територіального утворення – це система маркетингових засобів (інструментів, техно-логій) та дієвих практичних заходів щодо розповсюдження в ринковому та неринковому середовищі актуальної інформації про об’єкт та предмет брендингу для формування лояльного відношення до нього з боку внутрішніх та зовнішніх споживачів. Просування бренду є другим складником брендингу, який реалізується після створення бренду. Марке-тингова стратегія є втіленням довгострокових пріоритетних цілей розвитку сільсько-господарських територій, яке досягається шляхом створення та просування їх бренду з використанням відповідного інструментарію. Запропоновано стратегічний підхід до визначення пріоритетних напрямів розвитку брендів об’єднаних територіальних громад, який базується на виокремленні суббрендів ОТГ типу соціально-підприємницького пріоритету, еколого-туристичного пріоритету, соціально-екологічного пріоритету та підприємницько-туристичного пріоритету. Це дозволило побудувати уніфікований алгоритм розроблення, розвитку та впровадження територіального брендингу з врахуванням унікальних конкурентних переваг окремих ОТГ.

Ключові слова: маркетинг, бренд, об’єднана територіальна громада (ОТГ), організаційно-економічний механізм управління брендом, алгоритм.

Список літератури

  1. Борщевський В.В., Куліш І.М., Кравців І.К. Маркетинг сільських територій у новій парадигмі управління конкурентоспроможністю регіону. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2016. № 1. С. 12-15.
  2. Губені Ю. Комплексний підхід до стійкого розвитку сільських територій. Економіка АПК. 2009. № 10. С. 127-131.
  3. Інковська Ю. Механізми державної політики брендингу територій. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2013. № 1. С. 72-76.
  4. Павлова І.О. Маркетингова стратегія просування бренду сільських територій південного регіону. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. № 17 (2). С. 24-28.
  5. Михайлова Л.І. Особливості сільських територій та брендингові перспективи сільського розвитку. Вісник ЖНАЕУ. № 2(57), Т. 2. С. 15-23.
  6. MauryaK., Mishra P. What is a brand? A perspective on brand meaning. European Journal of Business and Management. 2012. Vol 4, № 3. P.122-134.
  7. Kapferer J.N. The new strategic brand management: Advanced insights and strategic thinking. Kogan page publishers, 2012. 512
  8. Bivainiene L. Brand Life Cycle: Theoretical Discourse. Journal of Economics and Management, Vol. 15, P. 408-415.

Статтю було отримано 10.03.2020