УДК 339:364.692-787.9:641:613.24

DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-2-37

Руслан Петрович МУДРАК
доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки,
Уманськии національнии університет садівництва
ORCID ID: 0000-0003-1189-5463
Е-mail: mrp1974@ukr.net
Олена Валеріївна ДОВГАЛЬ
доктор економічних наук, доцент, доцент кафедри економічної теорії і суспільних наук,
Миколаї вськии національнии аграрнии університет
ORCID ID: 0000-0003-3353-4749
E-mail: dovgal@mnau.edu.ua

JEL classification: F6; Q18

Анотація

Вступ. Станом на кінець 2019 майже 690 млн чоловік або 8,9% світового населення, піддавалися фізичним і моральним стражданням внаслідок дефіциту достатньої за поживністю і придатною до споживання їжі. Для багатьох людей нестача їжі стала летальною – станом на 20 серпня 2020 р. від голоду померло 7134 тис. чоловік. Найсумнішим є те, що майже третина тих, хто гине від голоду – діти. Крім хронічного голоду, все більша кількість людей стикається з проблемою тимчасового голоду або недоїдання – вимушеного зниження кількості і якості їжі, яку вони споживають. Два мільярди людей або 25,9% світового населення, не мали регулярного доступу до достатньої за поживністю і кількістю їжі в 2019 році. Дефіцит харчових калорій, низька якість їжі та її незбалансованість обумовлюють затримки у фізичному і розумовому розвитку людини. Втрати у продуктивності праці від голоду можуть привести до зменшення ВВП на душу населення на 6-10%.

Мета. Дослідження актуальної проблеми голоду і недоїдання для реалізації концепції сталого розвитку в рамках глобальної економіки.

Результати. У статті досліджуються глобальні масштаби голоду та недоїдання. Зазначено, що головними чинниками даної проблеми є скорочення площі орних земель, збільшення використання продовольчої сировини для виробництва біопалива, зростання дефіциту прісної води, кліматичні зміни, бідність, пандемія COVID-19, військові конфлікти. Робиться висновок про те, що реалізація концепції сталого розвитку є дієвим інструментом вирішення глобальної проблеми голоду та недоїдання.

Висновки. Головними факторами сучасних масштабів голоду і недоїдання, а також імо-вірною причиною їх збільшення можна вважати: 1) скорочення площ земель, придатних для сільськогосподарського виробництва; 2) збільшення використання продовольчої си-ровини для виробництва біопалива; 3) зростання дефіциту прісної води; 4) кліматичні зміни, що збільшують частоту і масштаби руйнівних повеней, засух, пожеж, ураганів та ін.; 5) бідність; 6) пандемія COVID-19; 7) військові конфлікти. Рішення глобальної пробле-ми голоду і недоїдання вимагає комплексного підходу. Аналіз факторів, що її обумовлю-ють, вказує на те, що застосування попередніх підходів вже недостатньо в нинішніх обставинах. На нашу думку, першочерговим завданням в переліку завдань ООН, спрямованих на досягнення нульового голоду, є недопущення подальших змін клімату, якнайшвидша адаптація місцевих систем агропродовольчого виробництва до нових умов, забезпечення схоронності і розширеного відтворення ресурсного потенціалу сільських територій.

Ключові слова: голод і недоїдання, орна земля, біопаливо, дефіцит прісної води, кліматичні зміни, бідність, COVID-19, військові конфлікти, сталий розвиток.

Список літератури

  1. FAO, IFAD, UNICEF, WFP and WHO. The State of Food Security and Nutrition in the World 2020. Transforming food systems for affordable healthy diets. Rome: FAO. 2020. URL: https://www.unicef.org/sites/default/files/2020-07/SOFI-2020-full-report.pdf.
  2. Worldometers, 11.08.2020. URL: https://www.worldometers.info
  3. The Parliamentary Office of Science and Technology. Food security in developing countries. London: UK Parlament, 2006. URL: https://www.parliament.uk/documents/post/postpn274.pdf
  4. Valença de A. W., Bake A. Brouwer, I. D., Giller K. E. Agronomic biofortification of crops to fight hidden hunger in sub-Saharan Africa. Global Food Security. 2017. Vol. 12, pp. 8-14.
  5. Gödecke T., Stein A. J., Qaim M. The global burden of chronic and hidden hunger: Trends and determinants. Global Food Security. 2018. Vol. 17, pp. 21-29.
  6. Bommarco R., Vico G., Hallin S. Exploiting ecosystem services in agriculture for increased food security. Global Food Security. 2018. Vol. 17, рр. 57-63.
  7. Brooks K., Place F. Global food systems: Can foresight learn from hindsight? Global Food Security, 2019, Vol. 20, рр. 66-71.
  8. Wallsa H., Bakerb Ph., Chirwac E., Hawkins B. Food security, food safety & healthy nutrition: are they compatible? Global Food Security.2019. Vol. 21, рр. 69-71.
  9. Dijk van M., Grambergerc M., Laborde D. Etc. Stakeholder-designed scenarios for global food security assessments. Global Food Security. 2020. Vol. 24.
  10. Духницький Б. В. Глобальний попит на продовольство. Економіка АПК. 2018. № 8. С. 102-106.
  11. Кириленко І. Г., Івченко В. Є., Дем’янчук В. В. Основні тенденції розвитку світового продовольчого ринку та виробництво продовольства в Україні. Економіка АПК. 2018. № 9. С. 34-45.
  12. Замлинський В. А. Структурні перетворення галузі тваринництва в контексті глобальної продовольчої безпеки. Економіка АПК. № 4. С. 22-28.
  13. Сичевський М. П. Глобальна продовольча безпека та місце України в її досягненні. Економіка АПК. 2019. № 1. С. 6-17.
  14. Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації. Проблема опустелювання земель в Україні. URL: http://ecology.donoda.gov.ua/problema-opustelyuvannya-zemel-v-ukraїni/#:~:text=Опустелювання
  15. Ярликова О. Посушливі землі – вже 41% суші. Чому пустеля насувається і приклади. Рубрика, 17.06.2019. URL: https://rubryka.com/article/pustelya-nasuvayetsya/
  16. Рівень Світового океану може зрости на 15 метрів. ZIK, 13.10.2018. URL: https://zik.ua/news/2018/10/13/riven_svitovogo_okeanu_mozhe_zrosty_na_15_metriv_1426193#:~:text
  17. Кореновська С., Йолкіна О. Рівень світового океану зростає швидше, ніж очікувалося – доповідь ООН. DW, 25.09.2019. URL: https://www.dw.com/uk/рівень-світового-океану-зростає-швидше-ніж-очікувалося-доповідь-оон/a-50579660
  18. World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator
  19. OECD-FAO Agricultural Outlook 2019-2028. OECD. URL: https://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=HIGH_AGLINK_2019
  20. Проблема нестачі питної води у світі: інфографіка. Рубрика, 08.2019. URL: https://rubryka.com/infographics/pytevaya-voda/
  21. Турлікьян Т. Доповідь ООН: до 2030 року глобальний дефіцит водних ресурсів на планеті досягне 40%. Eco town, 03.2015. URL: https://ecotown.com.ua/news/Dopovid-OON-do-2030-roku-hlobalnyy-defitsyt-vodnykh-resursiv-na-planeti-dosyahne-40/
  22. United Nations. Policy Brief: The Impact of COVID-19 on Food Security and Nutrition. June 2020. URL: https://reliefweb.int/report/world/policy-brief-impact-covid-19-food-security-and-nutrition-june-2020
  23. Лагодієнко В. В., Лагодієнко Н. В. Вплив глобалізації та міжнародної інтеграції на стан продовольчої безпеки України та її регіонів. Бізнес навігатор. 2013. № 34. С. 171-176.
  24. Лагодієнко, В. Продовольча безпека Причорноморського регіону: стан, тенденції, перспективи. Economic and Food Security of Ukraine. №6(3-4). рр. 16-25.

Статтю було отримано 11.03.2020